Цим висловом мешканці Кривого Рогу не зловживають, адже в місті його образність дуже умовна
Наприкінці минулого року народний депутат Олександр Шепелев надіслав запит на ім’я міністра охорони навколишнього природного середовища Миколи Злочевського з приводу вжиття заходів для недопущення людських жертв внаслідок обвалу грунтів у Кривому Розі, що на Дніпропетровщині. Як і належить за законом, упродовж двотижневого терміну на адресу парламентарія надійшла відповідь із відомства. Повідомлялося: за дорученням Прем’єр-міністра М. Я. Азарова, Мінпромполітики розроблено проект концепції Державної цільової програми комплексного розв’язання проблем Криворізького басейну на період до 2015 року, яка має пройти узгодження в органах місцевої влади. Та, схоже, проблему розв’язали лише на папері. Нещодавно з Кривого Рогу знову надійшла тривожна інформація — через загрозу обвалу грунту призупинено роботу двох шахт. Із ситуацією розбиралася наш власний кореспондент.
Масла у вогонь підлив землетрус
Одна із закритих шахт — імені Артема, що є структурним підрозділом ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», рішенням Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду зупинена повністю, копальня «Родіна», що належить ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» — частково. Справа в тім, що поблизу небезпечної зони пролягає пожвавлена автодорога «Техбаза — кладовище «Західне», про перенесення якої говорять уже третій рік. За висновками фахівців Науково-дослідного гірничорудного інституту (Кривий Ріг), автодорога потрапляє в зону провалів, розвитку тріщин і терас. Стан масиву гірничих порід, застерігають вчені, може спровокувати не прогнозовані в часі, але неминучі за своєю природою обрушення, аналогічні тим, що сталися на шахті імені Орджонікідзе у червні 2010 року.
Масла у вогонь підлив землетрус — у січні в місті спостерігалися коливання земної кори силою майже 4 бали, після чого за сімсот метрів від шосе утворилася вирва п’ятдесят на сімдесят метрів і двадцять завглибшки. Керівникам обох підприємств запропонували прокласти новий автошлях у безпечному місці.
— Поки що невідомо, хто і як будуватиме цю дорогу, але стратегічний об’єкт, по якому протягом доби рухається понад дві тисячі автомобілів, ми не маємо права закрити, — каже начальник теруправління Держгірпромнагляду Олег Чередниченко. — Водночас Кодекс про надра і відповідні законодавчі акти проголошують, що власник має вжити всіх заходів, аби зберегти будинки і споруди, які знаходяться в зоні дії підприємства.
Поки що людей рятує випадок
Провали ґрунту — не є несподіванкою для криворіжців, але звикнути до них не можна. З кожною новою аварією людей охоплюють панічні настрої. Ще у 1963 році на шахті «Центральна» внаслідок обвалу повітряною хвилею викинуло на поверхню шматки породи. У 1978—1979 роках на шахті імені Фрунзе масове обвалення порожнин призвело до утворення вирви на поверхні. Зафіксовано непоодинокі факти виходу пустот у контури діючих кар’єрів.
В зону обвалу потрапили підстанція шахти та механічні майстерні. Частково була пошкоджена дорога, порушено газопостачання села Горького, де проживає 7,5 тисячі осіб. Як зазначали фахівці Науково-дослідного гірничорудного інституту, вибухи лише прискорили процес, ситуація під землею була вже критичною, і те, що сталося, — не найгірший варіант. Бо якби обвалилося у будь-який інший день, могла б загинути ціла зміна. Людей врятувало те, що через підривні роботи їх не було в шахті.
Через кілька місяців після цієї аварії, в серпні, на території торговельного комплексу «Міраж плюс», що на вулиці Урицького, у прірві діаметром 18 метрів на десятиметровій глибині опинилися 19 металевих контейнерів з промисловими товарами. Сталося це за тридцять метрів від торгівельних рядів рано-вранці, що й допомогло уникнути жертв.
На шахті імені Орджонікідзе ґрунт провалився на відпрацьованих ще в 80-х роках виробках, на ринку земля просіла також у шахтному полі шахти ГПУ, яка не діє з 1972 року. Проте особливо небезпечні в Криворізькому басейні ділянки гірничих відводів шахт, закритих протягом першої половини двадцятого століття, оскільки видобуток руди того часу проводився на незначній глибині — від 20 до 300 метрів. Нині до них наблизилися житлові і промислові зони міста, але інформації про розташування цих порожнин немає — документація довоєнних і повоєнних часів не збереглася.
Для початку треба з’ясувати, які загальні обсяги пустот
Серед інших заходів, необхідних для створення промислової безпеки в регіоні, на першому плані — й запровадження цілісної системи моніторингу стану порожнин. Страшно подумати, що без свердловинної розвідки пустот будуються сучасні торговельні центри і прокладаються нові дороги.
Після розгляду цього питання на розширеному засіданні колегії Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, яке відбулося торік у грудні в Кривому Розі на базі ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Мінпромполітики було рекомендовано затвердити у найкоротші терміни Державну цільову програму комплексного розв’язання проблем Криворізького басейну до 2015 року. В тім числі належало визначитися й з підприємством, на баланс якого буде передано колишні гірничі відводи закритих шахт. Саме воно має убезпечити людей від потрапляння в зону можливого утворення вирв на місці порожнин, залишених колишніми шахтами в Центрально-Міському районі Кривого Рогу і, зокрема, провести до грудня 2011 року свердловинну розвідку на вулиці Урицького, в районі Центрально-міського ринку.
Рішенням колегії передбачено також, що ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут», Державний проектний інститут «Кривбаспроект» разом з науковим виробничим підприємством «Кривбасакадемінвест» розроблятимуть програми для створення геоінформаційної системи спостереження шахтних виробок та порожнин Кривбасу, аби можна було прогнозувати техногенні явища.
За словами міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула, державна програма насамперед буде спрямована на виявлення порожнин, створення їхньої карти та системи моніторингу. За попередніми підрахунками, на це потрібно 92 мільйони гривень. Окремого фінансування потребує заповнення пустот, загальні обсяги яких, нагадаю, наразі невідомі.
НЕБЕЗПЕЧНА ТЕНДЕНЦІЯ
В останні роки аварії почастішали. Вони лишають за собою не лише матеріальні збитки, а й людські жертви. У червні 2007 року на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» загинуло четверо гірників, ще двох травмовано. Через три роки, у червні 2010-го, під час проведення планових підривних робіт на шахті імені Орджонікідзе (ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат») ґрунт провалився на площі близько 16 гектарів на глибину від 10 до 80 метрів. Водій «Газелі» загинув, упавши разом з автомобілем у яму.
Дніпропетровська область.
