Воістину святковим видався останній день березня для працівників Волинського краєзнавчого музею. Сюди з Національного науково-дослідницького реставраційного центру повернули ікони «Богородиця Одигітрія» XVІІ століття та «Святий Онуфрій» XVІІІ століття. Образ «Богородиці Одигітрії» є високохудожнім твором волинської школи іконопису, який вирізняється вишуканістю колориту, одухотвореністю ликів, багато декорованим золотим тлом.
У Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури відреставровані п’ять ікон. Особливої уваги заслуговує ікона «Розп’яття» XVІІІ століття з унікальною для Волині іконографічною схемою, запозиченою із західноєвропейського живопису: ангели, які збирають кров із ран Ісуса Христа, детально виписаний архітектурний ансамбль. Після реставрації чекає на додаткове наукове дослідження ікона із зображенням католицького святого, ймовірно Франциска Ассизського, засновника ордену францисканців. На звороті ікони є залишки іншого сюжету і напис, можливо, з ім’ям автора.
Продовжено реставрацію творчого фонду відомого волинського живописця Андроника Лазарчука (1870—1934). Цього разу відреставровані шість його художніх робіт, дві з яких — «Молодиця» і «В казармі» були в особливо важкому стані. Обидві відтепер стануть прикрасою експозиції Волинського краєзнавчого музею. В планах його працівників створити в Ковелі музей нашого славного земляка Андроника Лазарчука.
Гідне місце в експозиції історичного портрета, яка незабаром буде розгорнута в головному корпусі Волинського краєзнавчого музею, займе «Портрет юнака в латах» (Ієроніма Радзивілла) пензля невідомого художника. Одна із відреставрованих робіт — великий за розміром (2,4х1,2 м) портрет єпископа — може стати справжньою сенсацією. В нижній частині полотна, праворуч, відкрилася дата: 1650 або 1680 і літери АФАНА. Ймовірно це портрет Афанасія Пузини, який був Луцьким православним єпископом з 1638-го по 1653 рік.
Розпочато реставрацію комплексу давніх документів на пергаменті XVІ—XVІІ століть. Зокрема, відреставровано Вкладний лист про освячення костелу 1700 року в містечку Турійськ, знайдений під час його ремонту і переданий до фондів Волинського краєзнавчого музею.
Друге життя в руках реставраторів отримали також одинадцять предметів порцеляни, переважно роботи волинських майстрів. Два з них — з фондів Літературно-меморіального музею Лесі Українки в селі Колодяжному. Незабаром вони повернуться в постійно діючу експозицію музею.
За п’ятнадцять років, відзначалося на презентації, відреставровано 75 ікон. Це лише маленька частка тих святинь, які зберігаються у фондах Музею волинської ікони. За словами директора Волинського краєзнавчого музею Анатолія Силюка, понад 70 відсотків святинь потребують втручання реставраторів. Це вимагає значних коштів. Серед тих, хто активно матеріально підтримує Музей волинської ікони — митрополит Луцький і Волинський УПЦ Нифонт. Цікаво, що саме цього дня — 31 березня 1990 року — два десятиліття тому його було висвячено в єпископи. Тож на презентації на адресу владики пролунало чимало вдячних слів. Побільше б нам таких благодійників для цієї святої справи.
Фото автора.
Картина Андроника Лазарчука «Молодиця».
Митрополит Луцький і Волинський УПЦ Нифонт та директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк біля ікони «Богородиця Одигітрія».
