А гідно закрити нерентабельні вугільні підприємства в держави не вистачає грошей.
Закон про приватизацію вугільних підприємств може бути прийнятий уже цього року. Про це заявив журналістам у Донецьку міністр палива та вугільної промисловості України Юрій Бойко. За його словами, зміна форми власності дозволить зменшити бюджетні витрати на галузь. «Ми говоримо про приватизацію як засіб залучення інвестора. Погодьтеся, що бюджетні кошти насамперед повинні йти на лікарні й школи, на виплати бюджетникам, а вже потім витрачатися на програми модернізації, які, за ідеєю, мають бути економічно обґрунтованими», — сказав міністр.
Ю. Бойко прогнозує, що цього року приватизаційна схема лише відпрацьовуватиметься. А от коли конкретні шахти змінять власника, в міністерстві не кажуть. «Ми домовилися, що в усіх приватизаційних процесах братимуть участь представники місцевої влади та трудових колективів. Держава ніколи не залишить без уваги вугільні підприємства, тому що вони мають надзвичайно важливе значення для енергетичної безпеки», — пояснив керівник галузі.
Перший заступник міністра Ігор Попович розповів про основні положення законопроекту щодо особливостей роздержавлення вуглевидобувних підприємств. По-перше, приватизовані шахти протягом п’яти років ще одержуватимуть держпідтримку, яка поступово скорочуватиметься. По-друге, підприємства, які виставлять на продаж, матимуть змогу списати частину заборгованості по податках. По-третє, вартість об’єктів буде мінімізована — в ній не враховуватиметься вартість промислових запасів корисних копалин. По-четверте, закладаються гарантії для трудових колективів.
А от закрити належним чином безперспективні шахти за п’ятнадцять років так і не вийшло. За цей час на ліквідацію в Україні було передано 136 вугільних підприємств. Однак повністю ліквідованих серед них — лише 27. У Донецькій області в стадії закриття перебувають 53 шахти та 2 збагачувальні фабрики. За словами генерального директора державного підприємства «Донвуглереструктуризація» Олександра Панішка, через хронічне бюджетне недофінансування більша частина державних коштів спрямовується на заходи, безпосередньо з ліквідацією не пов’язані.
«З 3,5 мільярда гривень, використаних із початку ліквідації, на ці цілі витрачено 2,9 мільярда. Із них 49 відсотків — це витрати на утримання шахт у період ліквідації, 37 відсотків — на пом’якшення соціально-економічних наслідків. Таким чином, на роботи, не пов’язані з ліквідацією шахт, витрачено 82 відсотки коштів. Левова їх частка спрямована на оплату споживання електроенергії та забезпечення побутовим паливом працівників. При цьому на фізичну ліквідацію спрямовано три відсотки, а на екологічні заходи — два відсотки від загального обсягу фінансування», — зазначив генеральний директор.