Рішення про ціну на російський газ на рівні 450 доларів у 2009 році ухвалювалося не колегіально урядом, а ледь не одноосібно тодішнім прем’єром Юлією Тимошенко. Таке переконання висловила учора голова ТСК, що займається розслідуванням обставин, за яких підписувалися газові угоди між НАК «Нафтогаз» та ВАТ «Газпром» на предмет наявності ознак державної зради в сфері економічної безпеки нашої країни Інна Богословська (на знімку).
Нещодавно створена парламентська комісія учора провела своє перше засідання, на якому підбила попередні підсумки роботи. На більшість надісланих запитів народні депутати вже отримали відповіді, поки що «мовчазними» залишилися МЗС, СБУ та Шевченківський районний суд Києва — на відповідні документи від них чекатимуть протягом цього тижня. Так само не вдалося поки що контактувати з безпосереднім учасником підписання газових угод екс-головою «Нафтогазу України» Олегом Дубиною. Ймовірно, його запросять на наступне засідання.
Однак і без цього парламентарії мали над чим працювати. У їхньому розпорядженні опинилися дві копії стенограм урядових засідань від 19 та 21 січня 2009 року, які раніше мали гриф «Секретно», а також директиви, згідно з якими підписувалися угоди, що встановлюють нам ціну на блакитне паливо на рівні ледь не найвищому в Європі.
За словами І. Богословської, зі стенограми чітко видно, що уряд жодних директив не підписував і навіть не мав змоги з ними ознайомитися. Таке рішення мало ухвалюватися колегіально, але Юлія Тимошенко начебто особисто підписала документи, перебуваючи на переговорах у Росії. Так само ніби за кордоном на паперах поставлено й печатку Кабміну. Щоправда, жодної інформації чи доказу того, що печатка вивозилася з країни, немає. Так чи інакше, підкреслила І. Богословська, вийшло, що нинішня ціна на газ — це результат особистої домовленості між прем’єрами двох країн.
На іншому урядовому засіданні, 21 січня, вже була присутня сама Ю. Тимошенко. І. Богословська зачитала цитату, в якій екс-прем’єр робить акцент не на тому, скільки нам коштуватиме російський газ, а на тому, що нарешті вдалося відлучити окремих осіб (зокрема, Фірташа) від цієї «політичної годівниці». Також на засіданні ТСК озвучили результати голосування членів Кабміну, яким схвалювалося підписання газових угод, — 14 — «за», 8 — «утрималось», один — «проти». І. Богословська стверджує: в стенограмі чітко написано, що прем’єр попросила прес-службу не вказувати ці цифри, а лише поінформувати про результативне голосування.
Натомість, представник «НУ—НС» Анатолій Матвієнко застеріг учасників комісії від подібних підсумків. «Ми ще не готові робити висновки», — наголосив він. Таку позицію парламентарій пояснив тим, що члени ТСК не мали змоги детальніше ознайомитися із копіями отриманих документів. Окрім того, на його думку, не менш важливо з’ясувати, чому вийшло так, що з періоду від 2 жовтня 2008 року, коли із Росією підписали міжурядовий меморандум про перехід на систему прямих договорів у ціноутворенні на газ, до січня 2009-го не робилося нічого, щоб уникнути газової війни. Над з’ясуванням цих обставин комісія вирішила попрацювати до наступного засідання.
