КП «Центр ідентифікації тварин» стежить за кількістю хатніх улюбленців Києва. Щоб заохотити власників реєструвати тварин, цьогоріч до 31 травня це робитимуть за 1 гривню.
Власники собак потенційно небезпечних порід платитимуть також за щорічне страхування (відповідальність за шкоду, що може бути завдана третім особам — 17 грн.) і тестування собаки на соціалізацію в місті (48 грн.). Власники котів та «безпечних» собак платитимуть лише за реєстрацію. Таким чином, усі собачники заощадять 14 гривень, а любителі котів — 6. Звірина отримує посвідчення, номерний жетон і вноситься до бази даних Центру ідентифікації. Жетони радять чіпляти до нашийника. Мовляв, якщо ваш улюбленець загубиться, його одразу знайдуть.
— Це єдиний спосіб контролювати ситуацію в місті й довести, що ви — власник тварини, — запевняє директор КП Світлана Берзіна. — Тепер можна реєструватися не тільки у своєму районі, а в Інтернеті й нашому центральному офісі. Ми повинні запобігти потраплянню тварин на вулиці. Кожна дворняжка колись мала дім.
Ті, кого акція не надихне, отримають попередження або заплатять штраф від 17 до 85 гривень. За Правилами утримання домашніх собак і котів, усі київські тварини мають бути пронумеровані.
«Голос України» поцікавився у любителів собак, чи до душі їм пропозиція. Недільного ранку гайок біля залізничної станції «Караваєві дачі» повниться гавкотнею. Інструктор Тимофій Казимиров — професійний кінолог у третьому поколінні. На його думку, реєстрація потрібна:
— Тільки так і має бути. Але краще ставити клеймо з індивідуальним номером. Жетон легко зняти з нашийника.
Ось американський стафф. Це Райсет Мускатель, для домашніх — Мишка. Його господиня Тетяна Юріївна показує жетон на нашийнику:
— Зареєстрували Мишку, як тільки купили. На це пішло близько двох тижнів. Зробили й дублікат жетона, щоб не загубити. Ще поставили чіп. До собак потрібен грамотний підхід.
Електронний чіп завбільшки з рисове зерня вводять уколом у холку. У Києві так зареєстровано близько 1 500 тварин. Без цього їх не пускають до Євросоюзу. Процедура коштує 120 гривень.
— Чіп кращий за жетон. Але це доволі дорого. Я своєму песику нічого не чіпляю. Сподіваюся, він не загубиться, — каже пенсіонер Юрій Семенович, дивлячись на Дружка.
Окрім повідка, нашийника й щасливого випадку, власники сподіваються на клубні клейма. Кремезний Іван півтора року тримає бульмастифа Арнольда:
— Треба чіпляти жетон акуратніше, і все буде добре. Я його ще не реєстрував, але за гривню згоден. Якщо Арнольд загубиться, люди повернуть його до клубу за клеймом.
— Жетони та реєстрація потрібні. Люди не проти платити гроші, але хочуть бачити, що для них робить міська адміністрація, — каже майор Валерій Висоцький, начальник кінологічної служби МПКГБ у Київській області, тренер з 20-річним стажем. — Мають бути обладнані дресирувальні майданчики, висіти пакети з совочками для прибирання. Сюди приходять на шашлики, смітять, а ми самі прибираємо! За що ж платимо?
Щомісяця власники зареєстрованих тварин платять від 2 до 8 гривень. У комунальних платіжках це окрема графа: «Тварини». 40% цих грошей мають виділятися на утримання зон для вигулу і дресирувальних майданчиків. Натомість поки що нам тільки зазирають до кишені.