Петро СИМОНЕНКО, Комуністична партія:
— Я тримаю в руках документ, який називається «Концепція створення меморіального комплексу «Вервольф». Ми категорично проти спорудження такого комплексу. Звертаюся до Президента й уряду з вимогою припинити дії чиновників, котрі прагнуть під гаслами створення нібито постійно діючого центру формування високої духовності та основ патріотизму перетворити колишню ставку Гітлера в славному партизанському краї — Вінниччині на мекку для спадкоємців нацистської ідеології і націонал-фашистських угруповань в Україні. Від Парижа до Смоленська таких ставок Гітлера було 16. І тільки одна Україна у Вінниці збирається поставити монумент і пам’ятник Гітлерові. Одна із груп комплексу «Вервольф» — ворота — планується у вигляді колонади або арки з портретами лідерів фашизму та їхніх символів. Це чи не верх цинізму стосовно наших ветеранів, які пожертвували життям у боротьбі з фашизмом? Пропаганда фашизму несе серйозну загрозу неофашизації України, концепція комплексу суперечить як вітчизняним, так і міжнародним законам моралі.
Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Народна партія:
— Протягом березня мешканцям квартир багатоквартирних будинків прийшли договори. Загальна сума в договорах про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, яка пропонується до підписання, на 10—12% більша, ніж сума витрат на комунальні послуги й прибирання, включаючи прибуток. Постає запитання, звідки взялися ці 10—12%, які пропонують платити? Бо наперед у цю суму включаються штрафні санкції, якщо ви вчасно не заплатите за комунальні послуги! Це юридичний нонсенс і обман. Тому перед тим, як підписуватися під цими договорами про надання комунальних послуг, закликаю подивитися на цифри і самим визначити, що є неправдою. Левова частка при оплаті за комунальні послуги стосується прибирання прибудинкових територій. Прибирання сходових кліток розраховується з кожного метра загальної площі — більш ніж півгривні. Виходить, що прибиральниці за 12 годин робочого часу в одному під’їзді п’ятиповерхового будинку-хрущовки мали б платити більш як 600 гривень.
Раїса СОРОЧИНСЬКА-КИРИЛЕНКО, «Реформи заради майбутнього»:
— Ситуація в аграрній галузі та на продовольчому ринку з невідворотністю диктує нам необхідність здійснення земельної реформи, яка повинна вирішувати проблему ефективного землеволодіння, залучення у сільське господарство інвестицій, впровадження передових технологій, завдяки яким Україна зможе претендувати на роль світового лідера з виробництва продовольства. В цих умовах успішне проведення земельної реформи стане локомотивом розвитку не лише вітчизняної аграрної галузі, а й економіки в цілому. Вже сьогодні кращі українські господарства мають рентабельність 30—40%, що само собою говорить про потенціал нашої аграрної галузі. Альтернативи земельній реформі немає, втім, як і можливості знову відкладати її у довгий ящик.
Андрій КОЖЕМ’ЯКІН, «БЮТ-«Батьківщина»:
— Сьогодні для всіх є очевидним: урядова економічна політика ганебно провалена. Єдина надія влади — це іноземні кредити. Заради їх отримання можновладці готові жертвувати всім і, передусім, добробутом громадян, виконувати будь-які забаганки іноземних кредиторів, приймати написані ними закони, навіть якщо вони призведуть до незворотних наслідків та соціального вибуху в державі. Нині майже кожен громадянин України на собі відчув, що таке «покращення життя» вже сьогодні й що «жити стало краще і веселіше». Солодкі соціальні обіцянки, які лунали по всій країні й особливо у цій залі ще рік тому, дуже швидко перетворилися на антисоціальні жахи. Щодня людей добивають шаленими цінами на життєво необхідні продукти, ліки, шокують платіжки за житлово-комунальні послуги, з 1 квітня уряд зробив іще один подарунок людям — підвищив вартість електроенергії на 15%. При цьому власникам обленерго пропонується списувати мільярдні заборгованості перед державними партнерами, а для звичайних людей піднімають тарифи, вводять пеню, забирають помешкання. І не вимоги МФВ є тому виною. Прикриваючись ними, гроші наших громадян перекачують у кишені монополістів і приватних власників енергетичних, газових та інших структур, у тому числі й офшорних.
Григорій КАЛЕТНІК, Партія регіонів:
— Останні події в Японії спонукали людство переглянути підходи до енергозабезпечення. За ініціативою Президента проводяться перевірки безпеки АЕС, посилюються стандарти їх експлуатації. «Енергоатом» залучає кредити ЄБРР для реалізації конкретних програм підвищення безпеки. Саме Україна після трагедії на ЧАЕС пішла назустріч міжнародній спільноті, навіть не отримавши обіцяних компенсацій і на шкоду власним економічним інтересам зупинила ЧАЕС. 8 квітня цього року Президент проведе засідання РНБО, де будуть прийняті необхідні рішення із зазначених напрямів. Питання енергозабезпечення для України через кардинальну залежність від імпортних енергоносіїв, необхідність створення сховищ для відпрацьованого ядерного палива залишаються одними із головних складових національної безпеки. Проте світовий досвід свідчить, що Україна має альтернативні атомній та тепловій енергетиці шляхи забезпечення своєї енергетичної проблеми. Це перевірений у світі шлях — збільшення виробництва енергії з відновлювальних джерел, розвиток енергозбереження. Верховна Рада повинна терміново почати спільно з урядом розробку нової державної стратегії.
Микола МАРТИНЕНКО, «Наша Україна — Народна самооборона»:
— Ми всі співчуваємо Японії, яка зазнала лиха від землетрусу. Але сьогодні співчуття гідна й Україна. Нашу державу й суспільство трусить від соціально-економічних негараздів. Майже 10 мільйонів українців живуть за межею бідності або й навіть гірше. Уперше з 2003 року в Україні цей відсоток знову почав збільшуватися. Але влада щодня розповідає про економічне зростання. Україна дедалі більше падає в міжнародному рейтингу якості життя і зараз там аж на 73-му місці поряд з Намібією. Не дивно, що, за даними соціологічних опитувань, половина українців готова брати участь у масових акціях протесту, друга половина скоро теж буде готова. Під розмови про реформи в освіті сотні тисячам учителів незаконно встановлено оклад нижче від прожиткового мінімуму — 613 гривень.