Година ямкових ремонтів

Перший заступник глави адміністрації Президента Ірина Акімова нещодавно висловила надію, що Україна цього року заробить на реформах у сфері дерегуляції та в енергетичній галузі 14—16 мільярдів гривень, і цей ресурс спрямують для вирішення соціальних проблем. 

Моторизовані й піші протести в Києві та в регіонах на те надихали. Скасований податок з власників транспортних засобів фактично позбавив місцеві бюджети джерела надходжень на ремонт розбитих після зими автошляхів. У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині, де на ремонт доріг проти минулого року виділили вдвічі менше коштів, надумали клеймувати... заасфальтовані ямки, зробивши їх іменними (почують податківці, то зобов’яжуть вказувати ще й ідентифікаційний код виконавця). Але якщо серйозно, то це ще один штрих кавалерійського, аматорського підходу до податкової реформи, зокрема, і адміністративної — загалом. Бо про податкові ямки місцевих бюджетів в уряді мали подумати заздалегідь. Кам’янець-Подільський показав, що звільняючи в ході адміністративної реформи одного обліковця, треба наймати на двох інших. Якийсь директор текстильного комбінату розповідав, як перевіряльниця з податкової слізно просила погодитися з нарахуванням несправедливого штрафу.  До слова, на з’їзді працівників легкої промисловості його делегати також наполягали на змінах до редакції Податкового кодексу. Бо галузі, яка за останні 20 років втратила 650 тисяч робочих місць, пільга у вигляді нульової ставки на прибуток — що мертвому припарка.

Екс-глава Держфінпослуг Віктор Суслов слушно зауважує, що заможні громадяни фактично звільнені від сплати податків на доходи. Вони й не отримують заробітну плату і не платять податок з доходів фізичних осіб, з яких сплачуються внески в соціальні фонди. Зрештою, може, через це й доводиться ставити на «профілактику» пенсійну реформу? Інший директор машинобудівного заводу розповів, що кваліфікаційні умови для автоматичного відшкодування ПДВ витримують лише лояльні до вимог податківців підприємства. Від квітня зменшується ставка на прибуток підприємств на два відсотки. Але економічне зростання і надалі зумовлюватиме активізація попиту на метал та добрива, бо пожвавленню ділової активності стоятиме на заваді процвітаючий монополізм і ручне управління економічними процесами.

Березень подарував гарну ілюстрацію адміністративного тиску на бізнес у вигляді покарання Антимонопольного комітету України трьох мереж АЗС за нібито картельну змову в ціноутворенні. Мова про 150 мільйонів гривень штрафу, які, прямо кажучи, для таких мереж — гроші не ахові. Але насправді йдеться про значно більше. Мова про спробу обмежити ціни та рентабельність імпортерів за допомогою суперечливих аргументів на кшталт того, що ціни на внутрішньому ринку зростали одночасно з падінням цін на бензин на європейському ринку. А хіба до того було не навпаки? І що тут дивного, коли ціни в Європі зросли до 100 доларів США за барель (січень) одночасно із запровадженням 40-відсоткового акцизу в Україні, але уряд умовив імпортерів не помічати це в обмін на відмову від запровадження імпортного мита (це погіршило б конкурентні позиції імпортерів). Утім, неважливо, хто кого і як умовляв. Протримавши в лютому вартість літра А-95 нижче 9 гривень, «заколотники» підставилися під багатомільйонні збитки, бо в Європі за місяць нафтопродукти подорожчали більш як на 100 доларів США за тонну, й по суті відклали бензинову інфляцію на березень. Станом на 25 лютого, за даними консалтингової групи А-95, однойменна марка бензину коштувала 8,82 гривні/літр, дизпального — 8,23, тоді як ціни внутрішньої переробки (11350 гривень/тонна на Лисичанському НПЗ) свідчили, що імпортний бензин вочевидь недооцінений. Конфлікт інтересів між імпортерами та виробниками поглибився у березні, щойно Міненерговугілля заявило, що на початку року нафтотрейдери розпродували залишки пального, закуплені з урахуванням ще старих ставок акцизних зборів, а ЕАГ спробувала загнати «заколотників» у ціновий коридор — А-95 на рівні 9,5 гривні/літр, дизпальне — 9,0 гривень/літр. Рішення Антимонопольного комітету тільки загострило цей конфлікт, усі рекомендації ЕАГ і вимоги Антимонопольного комітету ринок проігнорував. В останні дні місяця до «заколотників», судячи з цін на АЗС, приєдналися і рітейлери, які інтегровані до НПЗ. До честі Міненерговугілля воно тверезо сприйняло виклик напередодні посівної. Принаймні про це свідчить його пропозиція внести зміни до Податкового кодексу в частині зниження акцизів на пальне і скасування ПДВ на імпорт нафти. Сайт галузевого інтернет-ресурсу повідомляє: у пояснювальній записці до відповідного законопроекту йдеться, що такий крок можна розглядати як тимчасовий захід і для ринкового зниження цін на моторні бензини в мережах АЗС, і для безперебійного забезпечення польових робіт. Водночас скажу про інше. Бензиновому «заколоту» можна було й запобігти, якби уряд вирішував конфлікти за участі всіх зацікавлених сторін, не протиставляючи апріорі державний інтерес приватному.

І все-таки наше пенсійне законодавство потребує і капітального ремонту, і ямкового. Бо, скажімо, в Луганській області, де в березні виявили нарахування пенсій на померлих, аргументи Сергія Тігіпка приймають не так схвально, як у столиці. Але й у столиці до них ставляться доволі скептично, спостерігаючи за тим, як цілеспрямовано уряд зменшує кількість самозайнятого населення і збільшує число найманих працівників, що, власне, є ідеологічним фундаментом Податкового кодексу. Або за тим, як боротьба з корупцією перетворюється на звичайну профанацію. Поясню. Неприйнятий у березні закон з цього приводу передбачає обов’язкове обнародування декларації про доходи державних службовців високого рангу. І при цьому не пізніше 30 днів після подачі декларації. Отже, якщо розгляд закону відклали на квітень, то публікація звітності про доходи в зазначені терміни вже втрачає сенс — часу не вистачить. Звітність, як завжди, і спантеличує, і запізнюється. Лишається довіряти не звітності, а заявам директора Держслужби зайнятості Володимира Галицького, який прогнозує, що рівень безробіття цього року незначно знизиться і трохи зростуть зарплати. Незначно і трохи — це на скільки?

Поки що в березні ми мали 1,4 мільйона безробітних і півмільйона зареєстрованих у службі зайнятості, до яких уже в першому півріччі приєднається дуже багато представників малого та середнього бізнесу.