Сміх продовжує життя, а в нашому випадку ще й лікує. Сміючись, українці нехай і ненадовго, але забувають про турботи, рятуються від бідності й хвороб.
— Гумор — метод психічного захисту, один із ключових інстинктивних механізмів боротьби з неврозами, — запевняє соціальний психолог Олег Покальчук. — Для фахівця почуття гумору — це індикатор психічного здоров’я пацієнта. Якщо його немає — то це вже тривожний сигнал.
Походження сміху — реакція на абсурд, чого в нашій країні, на жаль, більше, ніж треба, от і сміємося з усього підряд. Хоча останнім часом більше тяжіємо до сарказму.
— У міру того, як соціальна ситуація стає незрозумілою простому громадянину, суспільство переходить від здорової іронії до сарказму, — каже О. Покальчук.
Втішає одне — здатності сміятися з себе й оточуючих ми не втратили. А от уявлення про те, що смішно, змінили. Народний «довгоносик» Віктор Андрієнко радий, що гумор нарешті потрапив на широкі екрани й міцно-преміцно там зачепився. Щоправда, гумориста зі стажем засмучує засилля на телебаченні низькопробних передач.
— Якщо раніше вважали, що гумор — другосортний продукт і будь-який дурень його зробить, то тепер зрозуміли, що на ньому можна заробляти. І тоді, як гриби після дощу, почали з’являтися комедійні серіали. Поганого в цьому нічого нема, інша річ — хто їх робить, професіонал чи аматор, — міркує В. Андрієнко й ділиться секретом хорошого настрою, який дуже простий: «Подивіться в дзеркало й усміхніться!»
В Олега Покальчука свій рецепт: «Є два способи поліпшити самопочуття — засвоювати все хороше й уникати поганого. Не читайте до обіду радянських газет — це класична порада лікаря Преображенського, і не переймайтеся!»
