Ні холодно ні жарко

Передусім потрібно пояснити, що десятитисячний Олександрівськ входить до адміністративно-територіальної структури Луганська і є «містом у місті». У радянський час такі структурні підрозділи називалися «супутниками» і наділялися певними повноваженнями. Сьогодні офіційного поняття «місто-супутник» у нашій країні немає. Принаймні воно не згадується в головних державних документах.

За словами міського голови Олександрівська Миколи Грекова (на знімку), таких «супутників» в Україні — більше тридцяти, і їх по праву можна вважати «містами-примарами».

— Адже вони не прописані ні в податкових, ні в бюджетних документах, ні в Конституції України, — пояснює він свою думку. — По суті, Податковий кодекс нас залишає без уваги, бо не визначає для нас конкретних повноважень. Здавалося б, Україна підписала Європейську хартію про місцеве самоврядування і повинна врахувати всі важливі моменти. Не брати до уваги такі утворення, як наше, — це принаймні некоректно. Я думаю, що законодавець у першу чергу повинен чітко прописати наш статус, як міста в місті. З яких джерел ми фінансуємося, які повноваження маємо тощо. А то виходить, що територіально ми — як окрема «держава», а адміністративно — ні. Сьогодні, наприклад, Олександрівськ належить до Артемівського району Луганська, що жодного відношення до нас не має. Фінансує нас обласний центр, а за Конституцією я — такий само обраний міський голова, як і міський голова Луганська. Єдина відмінність у тому, що мій статус до кінця так і не визначено.

Прийнятий недавно новий Податковий кодекс, безумовно, — не ідеальний. Зрозуміло, що він буде доопрацьовуватися, і Микола Греков сподівається, що врахують і зауваження їхньої міської громади. Наприклад, дуже важливо, щоб податки та збори проводилися за місцем перебування суб’єкта підприємництва. Утім, сьогодні картина така: достатня частина підприємців міста зареєструвала свій бізнес у Луганську і практично жодних відрахувань до олександрівської скарбниці не провадить.

— Я вважаю, що систему оподаткування треба побудувати в такий спосіб, — ділиться думками Микола Греков, — щоб гроші акумулювалися в одному місці, розподіляючись у міру наповнення. Власних надходжень тоді було б більше, і суму дотацій можна було б знизити. Звернувши увагу на ту обставину, що в Конституції України не прописані механізми ліквідації чи зміни статусу таких населених пунктів, як Олександрівськ, міська рада сьогодні готує свої пропозиції і має намір звернутися до Верховної Ради із проханням виявити увагу до таких адміністративних одиниць, як «місто в місті». На першому етапі, вважають депутати міськради, потрібно внести зміни до Основного Закону, потім зазначити про статус таких структур у законі про адміністративно-територіальний поділ країни. Якщо такі умови будуть виконані, Податковий кодекс стане значнішим і для Олександрівська.