У Запоріжжі змінили підходи до головної міської будови
Ми неодноразово порушували тему будівництва запорізьких мостових переходів через Дніпро. Кажуть, що і публікація «Голосу України» допомогла, коли в лютому 2010 року будівництво отримало оновлений статус, який узаконює бюджетні витрати на нього. З іншого боку, спілкування з людьми, причетними до справи, яку ще рік-два тому гучно називали запорізькою «будовою століття», вказує на прогресуючий песимізм. Мовляв, непогано, коли тема мостів на слуху, однак що це змінює? Адже причини недофінансування будови не в тому, що в Києві засів у кабінетах якийсь поганий дядько і не дає грошей, а зовсім в іншому. Сьогодні всі розуміють, що ситуація з фінансами непроста, і що значні державні ресурси забирає підготовка до ЄВРО-2012. Без сумніву, всі зобов’язання Україна виконає, але бюджетний пасок усе це затягне на останню дірочку...
Ситуація
22 лютого 2011 року сталася ніким не помічена подія. На будівництві мостів здійснено рівно третину загального обсягу потрібних робіт. Звісно, щось зроблено менше, щось більше. Але важливо інше. Коли всі останні сім років — чи після численних «чолобитних» до Києва, чи після обіцянок уже на самій будові високих гостей — зі столиці надходили якісь гроші, то нині така схема фінансування себе вичерпала. Одне слово, «запорізький стандарт» у 150 мільйонів гривень на рік уже ситуацію не рятує. І навіть 200 мільйонів, як заплановано цього року, — також.
Чому? Бо все, що можна було зробити за фінансування «в рік по чайній ложці», зроблено. Сьогодні ж не будівельники з ПАТ «Мостобуд», не міська влада Запоріжжя, а винятково технологія вимагає тих витрат на будівництво, яких вона вимагає.
Про що йдеться? Коли негайно — у першій половині 2011 року не замовити, з попередньою оплатою, металоконструкції для т. зв. нерозрізної балки — тобто 660-метрового «містка» через Новий Дніпро, то виникає реальна загроза зупинки будівництва. Така сама загроза існує, коли, теж з попередньою оплатою, не замовити стальні канати (ванти). Звичайно ж, хотілося б, щоб зупинки не сталося, але не проаналізувати і такого перебігу подій ми не маємо права. Бо зупинка — це серйозні фінансові втрати! За одного варіанта — на виконання робіт з консервації-розконсервації будівництва, за другого — це втрата частини збудованого, котре під дією перепадів температур, корозії тощо вже не буде відповідати проектним нормам. А отже, має бути демонтоване, зруйноване і споруджене заново.
Простіше кажучи, зовсім не виключено, що мости можуть стати кладовищем бюджетного мільярду «з гаком». Бо коли й на «живе» будівництво не знаходять коштів, то на його реанімацію, а тим паче — на руйнацію вже зробленого гроші шукатимуть десятиліттям. До тих пір «запорізька мрія» просто помре тихою смертю.
Новий курс
У місті чудово розуміють, що хоч будівництво мостів фактично увійшло в період форс-мажору, залякувати цією обставиною Кабмін чи Мінфін безперспективно. З огляду знову ж на підготовку до ЄВРО-2012. Однак і чекати з моря погоди тут також не збираються. На початку року новий запорізький міський голова Олександр Сін (на знімку) доручив підготувати всі можливі обґрунтування нетрадиційного «освоєння коштів», які надійдуть з бюджету, а завершення першої черги будівництва мостових переходів уже до кінця 2012 року. Бо, за великим рахунком, Запоріжжю потрібні не гроші на мости, а самі мости. Та й державі й запоріжцям цікавий не «плач Ярославни» — «дайте!», і навіть не нагода пишатися тим, що запорізьке будівництво — одне із найбільш високотехнологічних у Європі, а діючі стратегічні переходи через Дніпро. Та хіба тільки запоріжцям? Вони важливі для доброї третини території України.
І ось такі обґрунтування зроблено. Слово — Олександру Сіну.
— Йдеться про завершення робіт уже в жовтні 2012 року на трьох смугах (тимчасово переобладнаних у чотири) мосту через Новий Дніпро, — каже міський голова Запоріжжя. — Тобто з лівого берега до острова Хортиця. Це дасть змогу мати два заїзди на острів і два виїзди з нього. Зрозуміло, що пуск першої черги мостів суттєво поліпшить транспортне сполучення правого і лівого берегів Дніпра. І не тільки для запоріжців.
Що для цього потрібно? По-перше, виділити 200 мільйонів гривень, передбачених держбюджетом, уже в першому півріччі поточного року. Бо нинішній розпис, коли три четвертих цих коштів, як правило, надходять наприкінці року, ситуацію не врятує. По-друге — ці кошти знадобляться для розкриття фронтів робіт до тієї миті, коли запрацює рішення про 500-мільйонний кредит під гарантії уряду. Він також запланований на поточний рік, але на реалізацію всіх питань з його отриманням знадобляться кілька місяців. По-третє, для того, щоб спрямувати ситуацію в нормальне русло, додатково потрібні ще 200 бюджетних мільйонів. Питання складне, але це ті гроші, які реально можна просити в уряду з бюджету. Особливо з урахуванням усіх обставин, які склалися з будівництвом наших мостових переходів. По-четверте, знову ж додатково, під ті ж гарантії уряду, потрібно забезпечити кредит ще у 500 мільйонів гривень. Чому кредит, і чому додатково? Тому, що сьогодні очевидно: ситуація з бюджетом суттєво поліпшиться лише у 2012 році — після закінчення європейської першості з футболу. Тоді можна буде розпочати й повноцінне фінансування, і погашення кредитів тощо. А сьогодні саме кредити допоможуть перетворити запорізьку будову з головного болю для цілої низки міністерств і відомств на приклад того, як злагоджена і кваліфікована робота дає змогу отримати готовий продукт такого масштабу...
Та чи в Києві почують аргументи запоріжців?
— Уже почули! — продовжує Олександр Сін. — Нагадаю, що Президент України Віктор Янукович є фактично «хрещеним батьком» наших мостів. Ще будучи прем’єр-міністром, він заклав у 2004 році перший камінь у їхнє будівництво. Під його керівництвом уряд ухвалював рішення про виділення перших коштів тощо. Тому після недавньої зустрічі Президента з головою Запорізької облдержадміністрації Борисом Петровим ситуація кардинально змінилася. Ми бачимо це хоча б по тій кількості телефонних дзвінків із зацікавлених міністерств і відомств до Запоріжжя після письмового доручення Віктора Федоровича Кабміну стосовно будівництва наших мостів. Є розуміння і з боку глави уряду Миколи Азарова, який поставив завдання профільним міністерствам у найкоротші терміни підготувати питання і терміново розглянути його на засіданні Кабміну. Додам, що серйозну підтримку щодо будівництва мостів маємо і з боку першого віце-прем’єра і міністра економічного розвитку і торгівлі Андрія Клюєва. У свою чергу, ми в Запоріжжі готові забезпечити відпрацювання всього комплексу питань, які залежать від нас.
— І цим роком фінансування першої черги завершиться?
— Ні, опрацьовуємо питання щодо виділення у 2012 році ще одного мільярда гривень. Знову ж таки — за різними схемами. Не відкидаючи ще одного кредиту під гарантії уряду. У разі ж позитивного рішення з’явиться повна впевненість, що жовтень 2012-го стане знаковим в історії Запоріжжя, а може, й усієї України. Бо ми нарешті отримаємо готовий міст...
Фото Володимира ШЕРЕМЕТА.