Про це повідомив голова Запорізької облдержадміністрації Борис Петров, додавши, що це лише попереднє рішення. Причина — у відсутності диференційного тарифу, тобто суттєво зниженої вартості електроенергії, яку споживає комбінат. За словами Бориса Петрова, Мінекономіки про цю проблему знає і підтримує пропозиції заводчан.
Варто додати, що довгі роки в Україні спостерігалася дивна практика. Енергоємне виробництво, але з ліквідною продукцією, або приватизовували, частково перекладаючи витрати на державу, або залишали начебто державним, але під приватним контролем і просто не платили за ту ж електроенергію.
Та ось для окремих представників російського капіталу «свято» скінчилося. І тут з’ясувалося, що виробництвом майже ніхто не займався, а просто з древнього обладнання витискували все, що могли. Більше того, через суд нинішні власники (а це «РУСАЛ» російського мільярдера Олега Дерипаски) заборонили собі виконувати інвестиційні зобов’язання, взяті під час процедури продажу ЗАлКу в 2001 році.
Власне сам продаж — це окрема детективна історія. Дуже сумна й післяпродажна доля гордості перших радянських п’ятирічок — адже заради Дніпровського алюмінієвого заводу (так підприємство називалося в 1930-ті роки) і будувався
Дніпрогес. Нині з 6 тисяч працівників на комбінаті лишилось близько тисячі. Вже давно розформована краща жіноча баскетбольна команда України «Козачка-ЗАлК», ледь жевріє заводський ПК ім. Кірова. Попри це розлучатися з підприємством компанія не поспішає: остання спроба Генпрокуратури повернути ЗАлК державі через суд завершилася 27 грудня 2010 року невдачею.
