Венеціанська комісія вважає, що законопроект про мови потребує серйозного доопрацювання.
Комісія вважає, що у разі прийняття цього законопроекту в нинішній редакції він може стати контрпродуктивним засобом регулювання використання мов у країні. Член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук зазначила, що, по-перше, хоч цей проект не передбачає встановлення для російської мови якогось додаткового офіційного статусу, проте він сприймається як спроба розширити сферу використання російської мови в Україні та як крок на шляху практичної офіційної українсько-російської двомовності. «Він явно обмежує статус державної мови, оскільки основний ефект від законопроекту — це захист та сприяння російській мові щонайменше на однаковому рівні з державною мовою в багатьох сферах життя по всій території України», — сказала вона. Наприклад, за цим законопроектом мовою національних меншин має говорити не менше 9 відсотків населення в регіоні, а це означає, що російська мова буде мовою нацменшин у кожному регіоні. По-друге, комісія вважає, що в проекті надто мало уваги приділено всім іншим мовам національних меншин в Україні.
На думку Венеціанської комісії, задля встановлення справедливого балансу між захистом прав меншин та збереженням державної мови як інструмента для інтеграції суспільства у всіх сферах, з іншого боку, потрібно підготувати якісніше законодавче рішення.
Натомість народний депутат Сергій Ківалов (фракція Партії регіонів) вважає критику законопроекту про мови з боку Венеціанської комісії несправедливою, оскільки в ньому «немає жодного слова про будь-яке штучне посилення російської мови». За повідомленням прес-служби парламентарія, він вважає обгрунтованим закріплення в Конституції російської мови як другої державної.
