Молдовське місто Сороки продовжує скидати неочищені стоки у Дністер. Замість того, щоб будувати очисні споруди в себе, молдовани розпочали переговори про їхнє використання на... території Вінниччини.

Молдовське місто Сороки — наш сусід, розташоване на правому березі Дністра навпроти села Цекинівка Ямпільського району. Біда молдован у тому, що 40-тисячне місто не має власних очисних споруд. Точніше, вони є, але, по-перше, вже зношені, тому не працюють; по-друге, розташовані на території сусідньої держави, поблизу згаданого вище села Цекинівка. У радянські часи молдованам удалося добитися виділення місця на українській території, щоб збудувати, даруйте на слові, «нужник» під носом у сусідів. Дном Дністра проклали колектор. Ним Сороки скидали свої стоки на лівий берег, там їх очищали. Після розпаду Союзу місцеві жителі довго добивалися закриття молдовських очисних споруд. Труба проходила не лише дном річки, а й уздовж берега. Час від часу трубу «рвало» і це ставало приводом для місцевих жителів організовувати акції протесту. Урешті-решт, очисні закрили. Як тепер у Сороках очищають стоки?

— Вибачте, ніяк! — чесно зізнався в розмові з кореспондентом «Голосу України» міський голова молдовського міста Віктор Сеу. — Усе так і йде в річку. Переважно це побутові відходи. Бо великі промислові підприємства майже не працюють.

Розмова з гостем відбувалася в перерві роботи семінару молодих міських голів країн Східної Європи. Зібрання проходило у Вінниці, пан Сеу брав у ньому участь. Представник Молдови озвучив цю проблему у своєму виступі, щоб привернути увагу до її розв’язання. «Дністер — наша спільна ріка, — каже Віктор Сеу. — Спільно маємо дбати про її екологію».

 

Правий берег не пристосований для очисних споруд

Міський голова Сорок Віктор Сеу повідомив, що він уже проводить перемовини з представниками України з метою реконструкції і відновлення старих очисних споруд.

— Правий берег Дністра, на якому розташовані Сороки, не пристосований для будівництва таких споруд, — уточнює пан Сеу. — Мало місця для їхнього розміщення.

Утім, під час розмови гість, ніби між іншим, назвав ще одну причину: місцеве населення виступає категорично проти такого об’єкта. За нашою інформацією, в районі Сорок на березі річки розташована база відпочинку. Очисні споруди ніяк не вписуються в таке сусідство. На думку співрозмовника, залишається варіант, який апробовано десятками років, тобто використання старих очисних споруд. Щоправда, спочатку їх треба реконструювати.

Колектор на дні річки вже замінили

Колектор на дні Дністра молдовани вже замінили. «Ми зробили це ще у 2003 році, — каже міський голова Сорок. — За кошти одного з міжнародних грантів». Наші сусіди мають намір фактично збудувати нові очисні. Із сучасними європейськими технологіями, із застосуванням підвищеного рівня екологічної безпеки тощо. За попередніми підрахунками, на все потрібно приблизно 17 мільйонів євро. «Зрозуміло, що у нас таких грошей немає, — продовжує Віктор Сеу. — Сподіваємося на допомогу міжнародних організацій. Тим паче що вже маємо певний досвід співпраці з ними».

Віктор Сеу є членом конгресу місцевих і регіональних організацій ЄС. Каже, що з бідними молдованами європейські організації діляться час від часу грішми. Уже дали кошти в сумі 4,5 мільйона доларів на реконструкцію очисних. Але їх не вдалося використати. Мешканці Цекинівки виступили проти їхнього відновлення. Тому кошти витратили на заміну міського водогону. «З радянських часів у Сороках не було замінено жодного кілометра водопроводу, — каже співрозмовник. — Це ще одна проблема нашого міста. Тепер удалося замінити 60 кілометрів труб».

Гарні стосунки і... спротив

— У нас гарні стосунки з українцями — з керівництвом сільради Цекинівки, з Ямпільською районною владою, — каже Віктор Сеу. — Хоч у цьому місці немає моста, багато мешканців Цекинівки працюють у Сороках, діти навчаються в художній, музичній школах, а дехто здобуває освіту і в загальноосвітніх школах. Користуємося поромною переправою, човнами. Стосунки дружні, але відчуваємо спротив сусідів щодо відновлення роботи очисних. Будемо переконувати їх, сподіваємося, вони нас зрозуміють. У багатьох питаннях знаходимо спільну мову. Вірю, що й тут домовимося. У нас уже відбулася зустріч із представниками Міністерства екології та природних ресурсів України та Вінницької облради. Виїжджали на місце, знайомилися із ситуацією. Домовилися про подальшу співпрацю. Кошти на реконструкцію очисних плануємо отримати протягом двох років.

Вінницька область.

КОМЕНТАР

Олена Яворська, голова Вінницької обласної екологічної асоціації «Зелений світ Поділля»:

— Скидаючи у Дністер неочищені стоки, молдовська сторона порушує Міжнародну конвенцію про заборону транскордонного забруднення спільних водних об’єктів. Молдовани залишили територіальній громаді села Цекинівка ще одну проблему — гори намулу утворилися за роки експлуатації очисних споруд. Їх мала вивезти молдовська сторона, але не зробила цього. Дощовими водами відходи змиваються у Дністер. До названих проблем не раз привертали увагу на засіданнях постійно діючої україно-молдовської комісії з питань економічного співробітництва. У 2007 році таке засідання відбувалося у Вінниці. Я брала в ньому участь. Тоді молдовани вкотре взяли зобов’язання спорудити очисні на своїй території і вивезти відходи. Узгодили нові терміни виконання цих двох зобов’язань — 2010-й рік. Уже розпочався 2011-й, а нічого не змінилося.

Мені не раз доводилося безпосередньо спілкуватися з керівниками міста Сороки. Пропонувала їм реальний шлях розв’язання проблеми. Нині є сучасні технології очищення стоків. Такі системи не потребують великої території для їхнього розташування. Маю на увазі підприємства, що використовують новітні технології. До речі, їхні представництва вже є і в Кишиневі. У нас до такої системи очищення вдалася горілчана компанія Nemіroff. Особливість технології в тому, що можна очищувати стоки обсягом від півтора кубометра до необмеженої кількості. Треба тільки додавати додаткові блоки. У Сороках на березі Дністра встановлено п’ять чи шість насосних перекачувальних станцій. Ось на їхньому місці можна було б встановити такі очисні блоки і забути про проблему. До того ж це коштувало б дешевше, ніж реконструкція старих очисних споруд. Установлення обладнання для очищення одного кубометра стоків коштувало б тисячу євро. У Сороках, за моєю інформацією, нині скидають у річку не більше п’яти тисяч кубометрів. Наполовину менше, ніж це було тоді, коли працювали всі підприємства. Це стало б місту трохи більш як в мільйон євро, а не 17 мільйонів, про що вони самі й кажуть.