Сергій СКРИПЧЕНКО: «Коли ми станемо заможними, з нами всі дружитимуть»

— Пам’ятаєте народну приказку: «Не кажи гоп, поки не перескочиш»? А у нас декілька років тому вже думали, що вони однією ногою у Європі. Бо, бачте, європейці гарно аплодували пожвавленню громадянської активності українців. Але в Євросоюз не приймають за мітинги та демонстрації... Щоб стати повноправним членом європейського співтовариства, треба мати міцну економіку. Потрібно забезпечити гідний рівень життя своїх співвітчизників, а не сподіватися, що «там» їх нагодують та одягнуть. Бідних ніде не люблять. Бо вважають, що бідний той, хто не хоче у поті чола трудитися. Тому, перш ніж проситися до Європи, необхідно «почистити черевики». До речі, це не тільки образний вислів. Європейці симпатизують охайним людям. Тим, у кого налагоджений побут, чисто у дворі, на вулицях, у під’їзді. Ось чому не треба принижуватися, без кінця грюкати у «двері» ЄС. Потрібно засукати рукави, навести лад у себе вдома, і європейці, я в цьому переконаний, самі запропонують нам «руку та серце».

— Роботи — море. Попри те, що фінансово-економічна криза внесла певні корективи у діяльність регіональних організацій та центрального «штабу» ТПП, вагомі заходи, заплановані на 2010 рік, вдалося здійснити. Наша організація, котра в умовах трансформаційної економіки наполегливо та послідовно будує «місток» між бізнесом і владою, українським і зарубіжним підприємництвом, не тільки зміцнила його, а й значно розширила й осучаснила. Керуючись Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», палата надавала першочергове значення практичним аспектам європейської інтеграції, зокрема, створенню зони вільної торгівлі з ЄС. Наші представники взяли участь у засіданні «круглого столу» бізнес-ради Україна—ЄС у Брюсселі. До думки українських фахівців прислухалися всі учасники компетентного зібрання й одноголосно схвалили конструктивну пропозицію — створити при бізнес-раді «постійно діючий подіум». Тепер ТПП України, як широковідома й авторитетна міжнародна організація, проводитиме на масштабному «подіумі» обговорення перебігу переговорів щодо умов приєднання України до зони вільної торгівлі, зустрічі українських та зарубіжних ділових кіл, багатьох інших заходів. Ми вже організували конференції з цього питання у всіх регіонах. У Києві, за підтримки парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, — підсумкову конференцію. Обговорено цілий масив питань, пов’язаних з актуальними аспектами переговорного процесу між Україною та Євросоюзом. У лютому цього року в палаті відбувся «круглий стіл» на тему: «Очікувані результати створення поглибленої та всеохоплюючої вільної економічної зони між Україною та ЄС». В обговоренні взяли участь посли зарубіжних держав, представники міністерств і відомств, народні депутати України, бізнесові кола, керівники ТПП України та регіональних палат.

— Промислово-аграрний потенціал нашої країни дуже великий. Уже сьогодні укладено чимало договорів на торгівлю між вітчизняними підприємствами та зарубіжними. Інша річ, на яких умовах відбувається ця торгівля. Торгово-промислова палата України, як надійний помічник і виразник інтересів національного бізнесу, робить усе задля того, щоб така співпраця була взаємовигідною для обох сторін. Активну участь у різноплановій діяльності беруть регіональні організації нашої палати. Торік Донецька ТПП провела VІ міжнародний економічний форум «Відкритий Донбас», в якому взяла участь 21 країна. Запорізька — успішну спеціалізовану виставку за участю іноземних партнерів «Машинобудування та металургія», Дніпропетровська — «Інтертекстиль», Луганська — «Східні ворота України». У центрі ТПП України відбулася перша спеціалізована виставка «Енергоефективність та енергозбереження». Крім внутрішніх виставкових заходів, ми надавали практичну допомогу вітчизняним підприємствам у просуванні їхніх товарів на ринки інших країн. З цією метою експозиції українських організацій і підприємств були представлені на міжнародних виставках у Франції, Австрії, Росії, Німеччині, Польщі та в інших країнах. Торік з допомогою палати 156 українських фахівців побували на ділових заходах за кордоном.

— Ви зачепили болюче питання вітчизняної економічної політики. Попри постійні заклики «йти в Європу» і показувати, чим ми багаті та розумні, мало що робиться, щоб надати цьому напряму державної політики прагматичного, системного характеру. Годі тут говорити про фінансову підтримку. Наша організація вже звикла розраховувати лише на себе, на регіональні відділення, на ділову зацікавленість та ентузіазм своїх партнерів — членів ТПП України. До речі, з гордістю можу сказати, що кожного року «полку нашого прибуває». Торік, наприклад, до лав Торгово-промислової палати влилося 660 підприємств та організацій. Загалом «під захистом Меркурія», покровителя торгівлі та комерції, перебуває у ТПП понад 9 тисяч підприємств, об’єднань та фізичних осіб, зареєстрованих згідно з чинним законодавством як підприємці. Це ціла армія ділових людей, котрі, переборюючи труднощі, прагнуть працювати по-новому, по-сучасному, котрі прагнуть новітніх знань, умінь, бізнесових контактів, і ми їм у цьому допомагаємо.

— Нинішній гордіїв вузол підприємництва неможливо розв’язати на місцевому рівні. Ноги проблем ростуть з Києва...

— На жаль, це так. Вітчизняне підприємство значно відстає від європейського за його внеском у розвиток економіки, за рівнем продуктивності праці. Один із пріоритетів нашої діяльності — налагодження ефективної взаємодії з органами державної влади як на центральному, так і на регіональному рівнях. При ТПП України створені та діють комітети підприємців у сфері енергоефективності, АПК, ринку фінансових послуг, індустрії гостинності тощо. До участі у їх діяльності залучені представники ділових кіл з різних галузей економіки, відповідальні працівники державної влади, науковці та експерти. Результати роботи комісій вагомі. Так, після обговорення у Комітеті підприємців АПК питання про надання повноважень органам виконавчої влади самостійно регулювати ціни на окремі соціально значущі продовольчі товари, Кабінет Міністрів України прийняв рішення про запровадження у 2011 році у п’яти регіонах держави соціальних карток, якими передбачаються відповідні компенсації, здешевлення соціальних продтоварів. Цей же комітет домігся врахування Верховною Радою України своїх пропозицій стосовно необхідності законодавчого врегулювання діяльності Аграрного фонду, здешевлення кредитних ресурсів для АПК та прозорого розподілу та використання бюджетних коштів. Конструктивні зауваження щодо можливих негативних наслідків для вітчизняної харчової промисловості після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС комітет подав на розгляд компетентних державних органів. Є позитивні напрацювання й у Комітету у сфері енергоефективності та виробників будматеріалів і виробів. Його члени внесли на розгляд Кабінету Міністрів обґрунтовані пропозиції стосовно скасування ліцензії на виробництво біогазу. Уряд прислухався до побажань наших експертів і підприємців.

— Це новостворений підрозділ при нашій палаті. Протягом року члени комітету провели низку дискусій з питань впровадження класифікації малих готелів та апартаментів маркетингової мережі «Золотий ключ». Активно також розглядали подальший розвиток в Україні готельного бізнесу в контексті підготовки до футбольного свята — Євро-2012. Комітет зв’язався з партнерами з проведення чемпіонату, польськими колегами. Допомогу у встановленні контактів надала Польсько-українська торгова палата, заснована національною палатою Польщі та ТПП України ще 1992 року. До слова, крім того, що надає послуги суб’єктам господарювання обох країн, ця міжнародна інституція виступає посередником при розв’язанні проблем, які заважають успішній роботі на ринках Польщі та України, реалізує промоційні заходи в інтересах двох близьких сусідів.

— Спочатку, я думаю, він ознайомиться з інформаційним ресурсом нашої палати у Інтернеті. Ми постійно актуалізуємо пропозиції українських підприємств у базі даних ТПП України, а також Ділової ради Чорноморського економічного співтовариства. Щороку випускаємо Каталог інвестиційних пропозицій українських підприємств англійською мовою. Цей ресурс поширюється за кордоном через посольства та споріднені структури, на міжнародних форумах, надається іноземним підприємцям, які відвідують палату. Каталоги розміщені також на веб-сторінці ТПП у всесвітній павутині. З практики відомо, що зарубіжні інвестори, насамперед, цікавляться гарантіями надійності своїх майбутніх партнерів. І в цьому їм готова надати допомогу національна палата, яка випускає Недержавний реєстр українських підприємств, фінансово-економічні показники яких стабільні, а продукція, що випускається, конкурентоспроможна. ТПП видає реєстраційне свідоцтво, яке підтверджує стабільний фінансовий стан, дає гарантію їх партнерам у тому, що цим підприємствам можна довіряти.

— Це закономірно. Якщо взяти партнерів з країн СНД, то ще за часів Союзу між багатьма областями існували міцні економічні зв’язки, котрі зараз поновлюються. Ми активно допомагаємо цьому позитивному процесу. Наприклад, під егідою Ради керівників ТПП держав — учасниць СНД за ініціативою ТПП України та ТПП Російської Федерації у Донецькій торгово-промисловій палаті відбувся економічний форум держав — учасниць СНД «Бізнес—палата—держава: партнерські відносини». Активно розвивається також співробітництво з Білоруською ТПП. Спільно з УСПП проведено українсько-казахстанський бізнес-форум, котрий мав чималий успіх у представників бізнесу обох країн. Схвальний відгук отримали бізнес-форуми з партнерами Вірменії, Естонії, Латвії. Інтенсивно розвиваються також партнерські відносини із спорідненими західноєвропейськими організаціями. Триває, зокрема, здійснення українсько-норвезького проекту «SeedForum», у якому задіяно близько 300 зацікавлених суб’єктів підприємницької, фінансово-банківської, наукової діяльності та неурядових організацій. За ініціативою Промислово-торгової палати Штутгарта та кількох інших німецьких палат у місті Мангеймі відбувся черговий День економіки України. Постійно триває робота Угорсько-української торгово-промислової палати, з Канадсько-українською торговою палатою. На базі нашої ТПП відбулися установчі збори української частини Українсько-китайської ділової ради та проведено нараду її співзасновників. Головою української частини, співголовою УКДР обрано Валерія Коновалюка, народного депутата України, радника Президента України. Інтенсивно розвивалися також зв’язки з бізнесовими колами Бразилії, Індії, Шрі-Ланки, Лівану, Сирії та інших країн.

— З усього видно, що бізнесовий інтерес до України доволі значний. Отже, є перспектива щодо збільшення інвестицій у нашу економіку. Які кроки робить Торгово-промислова палата у цьому напрямі?

— У грудні минулого року відбувся масштабний інвестиційний форум, проведений палатою спільно з організацією «Європейські конференції». Метою представницького зібрання було сприяння залученню інвесторів в Україну як в одну з ключових країн Центральної Європи. Значний діловий інтерес викликали на форумі питання «Україна — перехрестя у світі глобального бізнесу», «Банківський сектор України у найближчі десять років», «Інвестиції у відновлювальні джерела енергії в Україні», «Автономна Республіка Крим — плацдарм для формування України як лідера у Чорноморському регіоні» та інші актуальні аспекти розвитку нашої держави.

Хочу також зазначити, що на січневому засіданні Ради регіонів Президент України Віктор Янукович доручив Кабінету Міністрів та іншим органам державного управління запровадити механізми ефективної підтримки вітчизняного товаровиробника на рівні торгових представництв при посольствах України за кордоном та активізувати співпрацю регіонів з Торгово-промисловою палатою України. Для нас це доручення — велика підтримка, і ми, спираючись на багаторічний досвід і наше завзяття, ще наполегливіше та сумлінніше працюватимемо на розвиток національної економіки.