Іван КИРИЛЕНКО, голова фракції «БЮТ—«Батьківщина», міністр сільського господарства опозиційного уряду:

— Ще ніколи слова «Весна тривоги нашої» не були такими актуальними, як сьогодні. Ця тривога створена штучно. Ще ніколи так адміністративно агропромисловий комплекс не регулювався, ще ніколи не було такого надмірного тиску владних структур на аграрне виробництво і реалізацію аграрної продукції. Сьогодні АПК виключений з ринкової системи координат країни. Отримує село ресурси за ринковими надмірними цінами, натомість реалізація аграрної продукції або зарегульовується, або стримується чи взагалі забороняється. Втрати сільгоспвиробників до весняно-польових робіт від адміністративних важелів становлять 12—14 мільйонів гривень. Десять найбільших виробників зерна мають на своїх елеваторах близько шести мільйонів тонн зернових. Помножте на 250 доларів (найменша ціна в Одеському порту), додайте сорок з лишком тисяч фермерських господарств, які не змогли нічого продати, 15 тисяч реформованих господарств, які ще існують, і уявіть втрати. Ціна весняно-польових робіт — близько 30 мільярдів гривень. Банки в кращому випадку, як показав досвід попередніх років, профінансують весняно-польові роботи максимум на 6 мільярдів гривень, та й то не більше 8 відсотків господарств, у яких є реальна застава, наприклад, тих, хто зміг успішно продати соняшник або ріпак. Натомість мінеральні добрива — найпоширеніша аміачна селітра — ще кілька місяців тому коштувала 2200 гривень, а сьогодні вже 3400—3500 гривень. За пально-мастильні матеріали навіть не кажу: голова обертом іде, коли дивишся на заправки. Бо попри запевнення в тому, що підписано якийсь меморандум, що ціна стабілізувалася і буде знижена, поки що жоден аграрний виробник не підтвердив, що він купив дешевше селітру чи пальне.
   ДОВІДКОВО
У 2010 році державна підтримка з бюджету була знижена у 8 разів, тож внаслідок різкого зниження рівня державної підтримки і банківського кредитування виробництво зерна скорочено з 50 мільйонів тонн до 40, виробництво гречки — майже на 30%, зменшується поголів’я худоби.
Що буде наступним дефіцитом в умовах регулювання неринковими засобами? На ринку цукру нас не врятує навіть імпорт за квотами, за який Україна проголосувала при вступі до СОТ в обсязі 260 тисяч тонн. Ми їх не отримаємо у травні, а в кращому разі в серпні, коли вже може піти власний цукор. Що відбуватиметься на ринку м’яса, коли його собівартість на 30% вища, ніж ціна реалізації? Йде масове вирізання худоби, ринок м’ясної продукції, особливо свинини, наводнений. Крім того, банківське кредитування дороге і недоступне, державна підтримка на цей рік має досить сумнівне походження — від реалізації облігацій внутрішньої державної позики. Коли буде їх реалізація, на які статті передусім піде фінансування? Вперше за 20 років статті підтримки фермерського господарства зведено до нуля. Навіть немає такої статті в держбюджеті. А тим часом тільки завдяки понад 40 тисячам фермерських господарств вдається підтримувати соціальну інфраструктуру більш як 30 тисяч сіл. Фермерські господарства підтримують і школу, і дитячий садок, і амбулаторію, а великотоварні господарства, які орендують землю, в цьому не зацікавлені. На жаль, все йде до того, щоб реальна структура фермерських господарств зникла з аграрної мапи України і залишилося тільки великотоварне виробництво. А великому бізнесу до соціальних проблем не запекло.
Ми не політизуємо це питання, а запропонували низку заходів, починаючи від розблокування ринку зерна, механізму форвардних закупівель до запровадження державної підтримки, дотацій, здешевлення кредитів.