За воду з наших кранів доведеться платити більше. Коли, щоправда, під час «круглого столу» в Києві не уточнили.
— Економічно обґрунтований тариф за один кубічний метр води у Києві має становити 5,48 грн. Зараз кияни сплачують значно менше, — каже Ганна Циганюк, перший заступник генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» з економіки та фінансів.
А от Олександр Мазурчак, перший заступник голови київської міської державної адміністрації, знає, як навіть при підвищених тарифах платити менше. Секрет простий — воду потрібно почати економити. Для цього він радить киянам нарешті перейти до оплати фактично спожитих кубометрів. Інакше кажучи — встановити у квартирах засоби обліку. Щоб полегшити фінансовий тягар цієї процедури, у КМДА навіть спеціальну програму розпочали — встановлення лічильників у розстрочку на термін до року. Щоправда, охочих стати її учасниками поки що небагато. У свою чергу «Київводоканал» обіцяє зробити столичну воду кращою. Серед пріоритетних завдань — реконструкція Бортницької станції аерації, очисні споруди якої мало не в аварійному стані. Документація на реконструкцію, за словами Олександра Мазурчака, готова наполовину. Крім того, нинішнє керівництво столиці розмірковує над побудовою очисних споруд для води і на правому березі Дніпра.
І чи не головна новина для киян. Для підвищення якості питної води у місті збираються відмовитись від старого дідівського методу її очищення рідким хлором.
— Йдеться про будівництво заводів із виробництва низькоконцентрованого гіпохлориду натрію на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях. Ми вже почали перемовини з інноваційними фондами та банками, тому що для втілення цього проекту потрібні значні кошти та інвестиції. Процес почався. Сказати, що вже завтра ми збудуємо ці заводи, я не можу. Але гадаємо, що проектні роботи виконають у нинішньому році. І за один—три роки це буде зроблено, — розповів «Голосу України» голова правління ПАТ «АК «Київводоканал» Валерій Ченчевий.
Плани нового керівництва столичного водоканалу грандіозні. Головне — щоб для втілення їх у життя знайшовся час і необхідні кошти. І останні, бажано, з кишень не простих споживачів, а інвесторів.