Учора в українському парламенті відбулося засідання четвертої сесії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. Учасники зібрання обговорили питання інтеграції України до Європейського Союзу, гуманітарну складову в европейських інтеграційних процесах, чинники історії в європейській ідентичності, проблеми культурної спадщини, національних меншин як чинника європейської цілісності. У роботі асамблеї взяли участь парламентарії трьох країн, представники виконавчої влади України та науковці.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин, відкриваючи засідання Міжпарламентської асамблеї, наголосив, що робота тристоронньої асамблеї Україна—Польща—Литва набула динамічної та системної роботи. А головна тема засідання — «Гуманітарна складова в європейських інтеграційних процесах: крізь призму минулого і потребу сьогодення», — відзначив В. Литвин, — це надзвичайно цікавий, багатогранний і складний комплекс питань, з яким доводиться працювати нашим парламентам та багатьом європейським депутатам. Глава українського парламенту зауважив, що засідання МПА відбувається у надзвичайно знаковий для нашої держави період — 20 років тому наша держава здобула самостійність, стала вільним членом сім’ї європейських народів. І, оскільки Польща та Литва одними з перших визнали незалежність України, певним чином ми відзначаємо спільний ювілей, підкреслив В. Литвин, — 20-річчя визнання та встановлення дипломатичних відносин, що відкрило якісно новий етап у розвитку наших давніх відносин.

Голова Сейму Литовської Республіки Іряна Дягутєнє, вітаючи учасників асамблеї, наголосила на потребі розробки конкретних тристоронніх проектів, які прискорять інтеграцію України з ЄС. «Наша тристороння співпраця ще раз доводить, що в нас є своя спільна історія, — сказала Іряна Дягутєнє, — і ми розуміємо, що без минулого майбутнього не буде. Кожен з нас зараз — посол України в ЄС, і ми сприятимемо входженню України до ЄС».

У травні цього року в Страсбурзі має відбутися презентація Міжпарламентської асамблеї Україна—Польща—Литва в Європарламенті. І, на думку Маршалка Сенату Республіки Польща Богдана Борусевича, це буде свідченням того, що перед Європою і Євросоюзом стоять нові виклики і нові пріорітети. А співпраця наших держав поєднує цю частину Європи.

У своєму виступі перед учасниками засідання МПА Голова Верховної Ради наголосив на спільній відповідальності разом з колегами з Польщі та Литви за розвиток гуманітарної сфери у наших державах. В. Литвин заявив, що стратегічною ціллю України залишається набуття повноправного членства в Європейському Союзі. А практичні дії з боку як України, так і Євросоюзу могли б пришвидшити цей процес. Україна, за його словами, сподівається, що під час польського головування в ЄС у другій половині цього року завдяки також підтримці литовських друзів вдасться досягнути прогресу на цьому шляху. «Переконаний, що якнайшвидше укладання Угоди про асоціацію та реалізація Плану дій із запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС сприятиме поглибленню контактів між людьми та зміцненню взаємопізнання між нашими народами», — сказав В. Литвин. У зв’язку з 25-ми роковинами Чорнобильської трагедії керівник українського парламенту на додаток до відповідних звернень Президента та уряду України поновив запрошення керівництву Польщі та Литви взяти участь у зустрічі високого рівня «Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії» та «Конференції зі збору додаткових коштів на чорнобильські проекти», які відбудуться у Києві в квітні 2011 року. В. Литвин висловив також сподівання, що парламенти Польщі та Литви ухвалять відозви з приводу 25-ї річниці Чорнобильської трагедії. А Верховна Рада незабаром планує прийняти рішення про створення музею врятованих пам’яток з чорнобильської зони.

Учасники Міжпарламентської асамблеї висловили переконання, що незабаром Україна стане повноправним членом ЄС. Глава литовського парламенту І. Дягутєнє назвала завданням асамблеї — переконувати країни ЄС у перспективі членства України в Євросоюзі. «ЄС має чітко вирішити, де починається і де закінчується Європа, які цінності становлять осердя європейської ідентичності», — сказала голова Сейму. Цю думку підтримала і Польща. «Сьогодні Європа немає морального права відштовхувати тих, хто простягає до неї руки і хоче поліпшити ситуацію у своїй державі», — заявив Маршалок Сенату Республіки Польща Б. Борусевич. Він запевнив, що позиція Польщі в питанні євроінтеграції така: ЄС має бути відкритим і його треба розширювати.

Присутній на засіданні МПА — Перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв підкреслив, що однією з головних складових президентського курсу реформ, поряд із розбудовою української економіки та суспільства, є євроінтеграція нашої держави. Урядовець висловив сподівання, що в квітні Верховна Рада прийме пакет законів, які дадуть змогу провести реформи у сільському господарстві, ПЕК і транспорті. А. Клюєв зазначив, що в переговорному процесі щодо вступу України до зони вільної торгівлі та запровадження безвізового режиму з країнами ЄС виникають певні проблемні питання. Зокрема, щодо квот на експорт та імпорт продукції АПК, ПЕК, транспортних послуг. Водночас український уряд сподівається, що переговорний процес завершиться у першому півріччі цього року і Україна вийде на фінішну пряму до підписання угод про зону вільної торгівлі та безвізовий режим. Урядовець подякував парламентам Польщі та Литви за підтримку нашої країни на цьому шляху.

За підсумками четвертого засідання МПА Україна—Польща—Литва ухвалено декларацію, в якій учасники асамблеї вітають зусилля, спрямовані на розвиток стратегічного партнерства між країнами, заявляють про важливість розвитку спільних громадських інституцій та реалізації спільних проектів у гуманітарній сфері, закликають до об’єднання зусиль, спрямованих на підтримку євроінтеграції України, зокрема, полегшення взаємних поїздок громадян та зміцнення міжлюдських контактів. Зокрема, члени Міжпарламентської асамблеї закликали провести у 2011 році спільні заходи з нагоди відзначення 390-ї річниці перемоги українсько-польсько-литовського війська у Хотинській битві та 100-річчя з дня народження Чеслава Мілоша; підтримали висування спільної кандидатури міст Львова та Любліна на здобуття статусу культурних столиць Європи 2016 року; висловили готовність продовжувати роботу над розробкою концепції «Спільної архівної спадщини», відзначили важливість подолання стереотипів складних сторінок спільного минулого та продовження процесів примирення та єднання.

На підсумковій прес-конференції Голова Верховної Ради Володимир Литвин назвав підписану декларацію «керівництвом до дій», але водночас наголосив, що наші спільні дії не повинні обмежуватися рамками декларації, адже багато проблем не знайшли в ній відображення. «Але це той напрямок, за яким маємо рухатися», — підкреслив В. Литвин. Керівник українського парламенту подякував польським колегам за відкриття Українського дому в Перемишлі й запевнив, що питання про відкриття Польського дому у Львові буде вирішено позитивно. «Позиція української влади у цьому плані є принциповою», — сказав В. Литвин. Коментуючи можливість підписання угод про асоціацію та запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, Голова Верховної Ради заявив, що Україна дуже хотіла б, щоб ці угоди були підписані за головування Польщі в ЄС. «Для нас важливе значення має дата підписання угоди, але головне — зміст угоди, який має відповідати взаємним інтересам України та ЄС», — наголосив він і висловив сподівання, що з боку Євросоюзу буде розуміння, зокрема, в питаннях експорту української продовольчої продукції, щоб не знівелювати позиції нашої держави на аграрному ринку. У свою чергу, Голова Сейму Литовської Республіки Іряна Дягутєнє наголосила на важливості розуміння суспільством тих реформ, які має провести українська влада, якщо Україна прагне стати членом ЄС. А Маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич висловив думку, що нашій державі треба провести економічні, фінансові реформи, у сфері судової реформи та побороти корупцію.

Голова Сейму Литовської Республіки, Співголова Асамблеї Ірена Дягутєнє, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, Маршалок Сенату Республіки Польща, Співголова Асамблеї Богдан Борусевич.