У приміщенні комітетів Верховної Ради відбувся «круглий стіл», під час якого презентували та обговорили третій Додатковий протокол до європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владою стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва. Документ відкритий для підписання з листопада 2009 року. Що дасть його ратифікація Україні? Відповіді на це запитання на вчорашньому засіданні шукали народні депутати, члени Європейського комітету з питань місцевої та регіональної демократії Ради Європи, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, міжнародних донорських організацій та інші фахівці у цій галузі.
Як зауважив голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Петро Гасюк, розширення Євросоюзу, вступ до СОТ та світова економічна криза поставили перед нашою країною нові виклики, на які нам треба реагувати. Йшлося про гостру диференціацію українських регіонів, що, у свою чергу, створює соціальну напруженість у суспільстві. Додатковий протокол може стати одним із нових правових інструментів Ради Європи, спроможних допомогти вирішити цю проблему, бо спрямований він передусім для формування «Європи без роз’єднувальних кордонів».
Нині майже 80 відсотків території України належать до прикордонних регіонів. Це робить питання, яке вчора порушувалося, особливо актуальним саме для нашої країни.
Додатковий протокол №3 в рамках реалізації рамкової конвенції має на меті вирішити низку проблем, пов’язаних із відмінностями у політичних системах, функціях і повноваженнях територіальних громад або влади, правових традиціях у різних державах. Цей документ формує єдині базові правила для створення об’єднання єврорегіонального співробітництва. На вчорашньому засіданні презентували основні його положення та обговорювали ймовірні наслідки, які може мати підписання Додаткового протоколу. У такий спосіб учасники зібрання готувалися до ратифікації нашою країною цього правового інструмента Ради Європи. Адже, як зауважив народний депутат Іван Попеску, підписання документа — не самоціль, важливо розробити дієвий механізм реалізації його положень, рекомендації, які можна було б утілити в життя.
