Загальні втрати, яких зазнала економіка Японії унаслідок землетрусів і цунамі, можуть становити 47 млрд. доларів. Швидше за все, ця цифра зросте. Щоб запобігти паніці на фондовому ринку, центробанк країни зробив ін’єкції у фінансову сферу на загальну суму 220 млрд. доларів. Однак це не дуже допомогло.
У понеділок Токійська біржа рухнула. Зниження індексу Nіkkeі 225 на 6,18% стало рекордним за останні два роки. В число лідерів падіння увійшли страхові компанії та автовиробники.
Так, папери Toyota Motor Co., що зупинила виробництво на всіх 12 підприємствах з 14 по 16 березня, втратили 7,9%. Це найглибше падіння з грудня 2008 року. За підрахунками аналітиків, кожен день простою знижує прибуток Toyota на 73 млн. дол. Honda і Nіssan можуть втрачати по 24 млн. дол. на день. Зниження паперів Sony Corp., яка тимчасово закрила 10 заводів і 2 дослідницькі центри, досягло 8,9%, Mіtsubіshі Motors Corp. — 10,9%. Страхова фірма Tokіo Marіne рухнула в понеділок на 16%. Акції Tokyo Electrіc Power Co. — найбільшої енергетичної компанії Азії, оператора АЕС «Фукусіма» — не були допущені до торгів.
«Це панічні продажі, — прокоментував журналістам токійської Cosmo Securіtіes те, що відбувається ринковий аналітик Тосікацу Хоріуци. — Поки що ніхто не знає повної картини руйнувань і їхніх наслідків».
Тим часом український фондовий ринок продовжує своє падіння слідом за світовими майданчиками. Однак аналітики зазначають, що Україна може одержати економічний зиск від зупинки основних промислових підприємств у Японії. Адже, зокрема, зупинка підприємств у третій за споживанням нафти державі спричинила падіння котирувань чорного золота нижче 100 доларів за барель. За даними New York Tіmes, у Японії зупинилися п’ять НПЗ, які переробляють 1,2 млн. барелей нафти на день. Саме з ціною на нафту фахівці пов’язують надії на відновлення українського ринку.
Єдина гарна новина для фондових ринків — те, що на неформальному саміті в Брюсселі Євросоюз, нарешті, домовився про заходи боротьби з борговою кризою. Схвалений варіант «пакту про конкурентоспроможність» передбачає запровадження норм корпоративного оподаткування та підвищення відповідальності за недотримання співвідношень макроекономічних показників. Такі жорсткі заходи, як підвищення пенсійного віку до 67 років і скасування індексації зарплат, запропоновані Німеччиною та Францією, до «пакту» не ввійшли.
