А модернізовану систему «Рада» використовувати не зможуть

Погоджувальна рада

Понад сотню питань планують парламентарії розглянути цього тижня. Частина з них перейшла у порядок денний із минулого сесійного тижня. Їх не встигли розглянути через роботу над пакетом антикорупційних законопроектів. Саме із завершення розгляду цього питання і розпочнеться сьогодні робота в парламенті. Після того народні депутати мають намір заслухати інформацію Кабміну про виконання держбюджету за минулий рік. Загалом на вівторок запланували розглянути 34 питання.

У середу, традиційного опозиційного дня, народні обранці працюватимуть над шістьма проектами у першому читанні. Як, наприклад, зміни до закону про державну податкову службу з приводу служби в податковій міліції та проект змін до закону про Регламент Верховної Ради, який забезпечує та захищає демократичні принципи діяльності парламентської меншості.

Цього самого дня також визначаться, чи включати до порядку денного сесії ще низку документів. Серед них — зміни до статті 11 закону про загальну середню освіту, які стосуються недопущення закриття загальноосвітніх навчальних закладів з державною мовою викладання на території країни. Та проект закону про недопущення погіршення пенсійного забезпечення громадян. По обіді в цей день відбудуться парламентські слухання на тему «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи».

Чималий перелік питань чекатиме розгляду в четвер. Серед 38 законопроектів два глава держави визначив як невідкладні: проект закону про центральні органи виконавчої влади та зміни до закону про Кабінет Міністрів, які стосуються повноважень. Ще один документ пропонується для повторного розгляду з пропозиціями Президента. Йдеться про зміни до деяких законодавчих актів з питань міграції. А також планується розглянути 12 законопроектів у другому читанні. І визначитися з приводу призначення та звільнення суддів. Наприкінці тижня традиційної години запитань до уряду не буде. Натомість, за пропозицією керівника «НУ—НС» Миколи Мартиненка, слухатимуть звіт керівника Фонду держмайна про стан приватизації в країні. За словами опозиціонера, нині з порушеннями приватизується «Укртелеком», на черзі — Одеський припортовий завод, а там і до землі справа дійде. Така ситуація вимагає негайної реакції з боку народних депутатів, наголосив Микола Мартиненко. Окрім цього, у п’ятницю парламентарії мають намір заслухати інформацію Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ про хід розслідування справи про зникнення журналіста Василя Климентьєва та інших резонансних справ, пов’язаних із захистом прав журналістів.

Хоча з 21 по 25 березня парламентарії за графіком працюватимуть із виборцями, у середу, 23 березня, у сесійній залі відбудуться парламентські слухання на тему «Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації». Ще один тиждень у плані депутатів — робота в комітетах, комісіях і фракціях. Тож наступне сесійне засідання відбудеться аж 5 квітня.

Обмінюючись думками з приводу плану роботи, керівники парламентських фракцій озвучили, на яких саме питаннях наголошують їхні колеги по фракції, а які просять зняти.

Учора під час погоджувальної ради глава парламенту Володимир Литвин надав інформацію з приводу ситуації, яка склалася навколо запуску модернізованої системи «Рада-3» (вона унеможливлює голосування депутатів один за одного). За його словами, ввести систему в дію вже сьогодні заважає те, що немає відповідного висновку Держспецзв’язку. Тож, незважаючи на те, що за висновком головного конструктора «Ради» та керівника управління комп’ютеризованої системи апарату Верховної Ради, обладнання повністю готове до того, щоб вести безпомилковий облік індивідуального голосування кожного із обранців, використовувати його нині неможливо.

Керівник парламенту наголосив, що він не має права одноосібно приймати рішення про введення в експлуатацію встановленої системи. Для цього депутатам доведеться проголосувати відповідну постанову. До слова, у висновку експертів з приводу «Ради-3» йдеться також про те, що система майже повністю вичерпала свій ресурс. Адже передбачалося, що слугуватиме вона щонайбільше сім років. Тож на часі гостро стоїть питання про розробку «Ради-4».