3 березня Верховна Рада, на превеликий жаль, не підтримала проект зареєстрованої мною постанови про розгляд у стінах парламенту питання щодо боргових зобов’язань України.
Кажу «на превеликий жаль», тому що ситуація із зовнішніми боргами в Україні є катастрофічною.
За даними Міністерства фінансів, загальна сума державного та гарантованого державою боргу наприкінці минулого року становила майже 55 мільярдів доларів США, або понад 432 млрд. грн. До того ж кредити бралися на невигідних умовах, під високий відсоток і в більшості випадків на короткий проміжок часу, тому головна небезпека — у витратах на їх обслуговування, які разом із необхідною дотацією Пенсійному фондові все більше наближаються до загального обсягу витратної частини державного бюджету.
На сьогодні з державними боргами в країні склалася така ситуація, що кожна українська родина має сплатити в рахунок їх відшкодування по кілька тисяч доларів.
Тому я й пропонував провести у травні парламентські слухання, які мали б відповісти на запитання — як нам уникнути боргової ями. Втім, парламентська більшість не підтримала цю ініціативу.
Але найприкріше те, що проект постанови не підтримали й депутати фракції Юлії Тимошенко.
Здається, дивна ситуація — опозиційна лідерка, яка щодня декларує своє уболівання за долю України, наказує своїм депутатам не голосувати за розгляд у парламенті вкрай важливого для майбутнього України питання.
Утім, пояснення цьому факту дуже просте — наша країна відновила масові державні запозичення саме в ті часи, коли керівництво урядом здійснювала Юлія Тимошенко. У 2009 році державні запозичення становили 121 млрд. грн.
Торік, вже за урядування Азарова, державні запозичення були майже 100 млрд. грн.
Отже, і уряд Тимошенко, і нинішній уряд Азарова несуть солідарну відповідальність за те, що Україна в боргах, як у шовках, і не здатна за ними розрахуватися.
Лише цим фактом і пояснюється відмова фракції БЮТ і регіоналів обговорювати в парламенті питання надмірних державних боргів.
Тимошенко і Янукович — антагоністи у боротьбі за владу — швидко знайшли спільну мову, коли йдеться про ігнорування державних інтересів. Я вважаю таку поведінку політиків абсолютно безвідповідальною.
Україна, фактично, втратила економічну незалежність, унаслідок чого постала загроза втрати незалежності державної. Саме парламент чи хоча б опозиційні депутати мали б реагувати на ці загрози.
На превеликий жаль, нині цього не сталося. Голова Верховної Ради Володимир Литвин, який чи не найбільше на словах любить Україну, на ділі сьогодні зробив усе, аби заблокувати розгляд цього питання в парламенті. Ті, хто справді люблять Україну й дбають про її майбутнє, так не чинять. Справжні патріоти намагаються вирішувати проблеми, а не перекладають їх на плечі нащадків.
Бо 55 мільярдів доларів, які винна усім Україна, необхідно повертати. Чи то землею — як планує нинішня влада, чи то урізавши до краю фінансування медицини, освіти тощо.
Олег ЛЯШКО,народний депутат України.
