Від об’єднання десяти бідняків ніхто не розбагатіє
У Львівській міськраді розгорілася суперечка. Сесія мала затвердити бюджет розвитку у сумі 256 мільйонів гривень. Депутати кажуть: мало!
«У 2010 році бюджет розвитку Львова мав отримати 362 мільйони гривень. Але надійшла тільки половина суми. Постає питання: хто за це відповідатиме?» — запитує своїх колег секретар комісії з питань фінансування та планування бюджету міськради Михайло Лопатнюк.
Проте запитань виявилося більше, ніж відповідей. З’ясувалося, що із запланованої на 2011 рік суми дві третини піде на погашення боргових зобов’язань минулих років. Залишиться лише 78 мільйонів гривень. Для 750-тисячного міста — це крапля в морі. Депутати навіть не уявляють, як за таких умов можна утримувати наявне міське господарство. Депутат Львівської міськради Юрій Михальчишин вважає, що минулорічний бюджет розвитку неадекватно сформований: «Це був бюджет передвиборної кампанії міського голови Андрія Садового. Анонсувалися роботи, які мали яскраво виражений передвиборний характер».
Та хоч би які скрутні часи настали, вважають депутати, а без бюджету розвитку у львівської громади туманне майбутнє. І це за того, що в промисловості тут працюють понад 100 тисяч осіб, чималі надходження дає продаж земельних ділянок та приватизація нерухомості. Що вже казати про малі та середні громади?
— Що і як потрібно змінити, щоб бюджет розвитку мала кожна громада? Можливо, об’єднати деякі з них? Чи може в такому разі міжмуніципальне співробітництво слугувати альтернативою примусовому об’єднанню під час адміністративно-територіальної реформи? — запитую заступника голови Львівської облради Валерія П’ятака.
— Однозначної відповіді немає — це комплексне питання, — відповідає він. — Кожна громада має бути самодостатньою. Якщо немає жодних шансів, тоді це питання майбутньої адміністративно-територіальної реформи. Малі громади за певними принципами повинні об’єднатися в самодостатню, яка матиме свій бюджетний ресурс та інфраструктуру — соціальну, інженерну. Бюджетний кодекс повинен бути зорієнтований так, щоб місцеві громади отримали доходи для бюджету розвитку. І не лише за рахунок приватизації земель і нерухомості, а й з інших доходів.
— Уже березень, а Львівська облрада ще не схвалила бюджет розвитку.
— Це питання наступної сесії. Ще не отримали контрольні цифри субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток. В обласному бюджеті закладена попередня цифра — шість мільйонів гривень. Це дуже мало. Субвенція для Львівщини повинна бути близько 100 мільйонів гривень. Це відповідає кількості населення.
— Районні ради також не мають бюджетів розвитку?
— Деякі мають, але більшість очікує контрольної цифри з державного кошторису. У тих, які наближені до великих міст, як, наприклад, Пустомитівська райрада, залишаються перехідні залишки. Динаміка попередніх років була значно краща. Ціни зростали. Земля, нерухомість мали відповідну ціну, за рахунок чого й формувалися бюджети розвитку. Останні два роки такого джерела немає.
— Пригадуєте, досвід Стрийщини. Акумулювали гроші з усього району і кожного року в одному з населених пунктів будували соціально-культурний центр. Будинок культури, дитсадок, магазин, пошту...
— Цей досвід має право на продовження. Але потрібна добра воля громад і авторитет керівника території. Та й законодавча база повинна бути стабільна. Сьогодні зберемо кошти і збудуємо об’єкти на одній території, а на другий рік — на іншій. Це довготривала програма розвитку. Але коли бюджетне законодавство часто змінюється — не найкраща умова для об’єднання людей та громад. Кожен думає про своє. Схожий досвід був на Жовківщині, Турківщині. Десять років тому за кошти районних, обласного та державного бюджетів, дуже багато зробили в депресивній Турці — у найвіддаленішому райцентрі Львівщини. За нинішніх умов ця формула не зможе спрацювати.
Розпочату розмову продовжує ще один депутат облради Олександр Ганущин. Він вважає, що останнім часом бюджетні проблеми в країні намагаються розв’язати шляхом адміністративно-територіальної реформи.
— Це не розв’язує проблеми бюджетної сфери. Наведу лише один приклад. В одному з районів Львівської області зібрали сільських голів і запитали: що треба зробити, щоб ліквідувати сільські ради і щоб люди нормально почувалися? Десять сільських голів сказали: зробіть у селі дороги і ми з чистою совістю здамо свої повноваження. Хто тоді має розв’язувати проблеми територій — питання залишається відкритим.
Відповідаючи на запитання «Голосу України», голова Львівської обласної ради Олег Панькевич заявив, що його найбільше дивує намагання центру перебрати на себе якнайбільше повноважень. Виявляється, в Києві краще знають, які дороги на Львівщині треба ремонтувати. Розпорядником коштів призначили «Автодор». Справді, чому ці повноваження не передати обласній раді?
Катастрофічна ситуація з бюджетом розвитку і в сільських радах. У Самбірському районі на пальцях однієї руки можна перелічити господарства, які ще засівають землю. Більшість земельних площ не обробляється. Звідки візьмуться кошти, коли в селі жодного підприємства? Дороги розбиті. Голови сільрад не проти об’єднання громад. Та що буде, коли об’єднається десять бідняків?
Львівська область.
