Опиратися можна тільки на те, що пручається

Найгострішим, що викликало бурхливі дискусії на п’ятій сесії Одеської обласної ради, стало питання, на перший погляд, суто господарське. Йшлося про створення комунального підприємства «Фортеця». Передбачалося, що це КП буде створено з метою охорони, збереження, реставрації, використання і наукових досліджень території пам’ятника архітектури й містобудування Аккерманської фортеці в місті Білгород-Дністровський.

Аккерманській фортеці понад 600 років. Вона була побудована в XV столітті генуезцями, потім тут тривалий час квартирував великий гарнізон Османської імперії. У рейтингу історичних визначних пам’яток регіону фортеця посідає друге за значущістю місце після Одеського театру опери і балету. Ця історична й архітектурна перлина, що є спільною власністю територіальних громад області, до сьогоднішнього дня перебувала в стані «фінансової падчерки» — грошей на її утримання, а тим паче порятунок і реставрацію, виділялося так мало, що на них можна було хіба що ставити невеликі будівельні заплати на кріпосних стінах.

Обласна рада вирішила створити комунальне підприємство, яке і зайнялося б порятунком фортеці. Але в Білгород-Дністровському районі таке рішення спричинило бурю протестів серед депутатів міської ради, які на сесії висловили категоричну незгоду зі створенням комунального підприємства «Фортеця». Вони наполягали на створенні в Аккерманскій фортеці державного архітектурно-історичного заповідника, фінансування якого повинно було здійснюватися з держбюджету.

Міського голову Білгорода-Дністровського Ігоря Нановського, обраного від політичної партії «Сильна Україна», викликали на «співбесіду» до Одеси. В облдержадміністрації, в обласній раді з ним провели роз’яснювальну роботу. Результатом її стала озвучена Ігорем Нановським його думка про те, що «рішення, прийняте Одеською облрадою, — мудре і вчасне. Однозначно потрібно наводити фінансову дисципліну».

Була зроблена, по суті, ще одна, цього разу позитивна, спроба створення вертикалі місцевого самоврядування, коли рада нижчого рівня підкоряється рішенням ради вищого рівня. Тобто спрацював принцип: зверху видніше.

Якщо потужна районна організація Партії регіонів відкрито заявляє про своє прагнення проводити реформи, бере на себе відповідальність за їхнє втілення в життя, то інші політичні сили, які на словах декларують про свою опозиційність, практичних кроків майже не здійснюють.

Така картина характерна не тільки для Білгорода-Дністровського. Приміром, після завершення місцевих виборів практично «пішла в підпілля» партія «Батьківщина». Активність таких політичних сил, як «Фронт змін», КПУ, «Сильна Україна», має, якщо так можна висловитися, «сесійний характер» — депутати від цих партій подають голос на сесіях, нагадуючи про своє існування. Могли б вони зробити конкретні кроки з виконання своїх передвиборних обіцянок? Звичайно, могли б!

Але та-таки Партія регіонів часом не виявляє зацікавленості в співробітництві з опозицією. В Одеській міській раді створено комісію з розробки проекту Статуту міста. За словами депутата міськради Олександра Остапенка, у складі комісії немає жодного депутата від опозиції. Немає її представників і в робочій комісії із прискореного перегляду регуляторних актів, і в складі робочої групи з розробки міської програми розвитку дорожнього руху та його безпеки.

Найменше хотілося б звинувачувати в авторитаризмі й диктаторських замашках обласну організацію Партії регіонів, очолювану главою області Едуардом Матвійчуком. Швидше, мову треба вести про пасивність самої опозиції. Опиратися можна тільки на те, що пручається. В одеському варіанті позиція опозиції — стояти на колінах, глибоко прогнувшись, з величезним бажанням, залежно від ситуації, або вкусити, або лизнути. Це, до речі, повною мірою стосується партії «Батьківщина», чий голос не чути не лише в Одеській міській раді, а й у районах області.

На п’ятій сесії обласної ради було підтримано депутатський запит заступника голови облради Олексія Гончаренка до міських голів Одеси, Южного, Іллічівська, Котовська, Теплодара із проханням «обмежити рівень накладних витрат у складі тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкової території 40 відсотків фонду заробітної плати основних працівників виконавця послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, неухильно дотримувати вимог закону щодо проведення громадських слухань під час затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, забезпечити споживачам відкритість і доступність інформації про витрату коштів виконавцями послуг, отриманих за утримання кожного окремо будинку». Практично всі названі міста очолюють члени Партії регіонів, а на чолі Одеси стоїть Олексій Костусєв, батько автора депутатського запиту Олексія Гончаренка. Проблема, порушена в запиті депутата Олексія Гончаренка, насправді гостра, потребує розв’язання. Однозначно й те, що одразу вона не буде розв’язана. Але факт залишається фактом: у рамках чинного законодавства члени однієї політичної сили критикують одне одного, виявляючи тим самим приклад толерантності й відкритості.

І кілька слів про відкритість. Сьогодні в Одеській області єдина політична сила (йдеться про Народну партію) демонструє відкритість і прозорість у своїх діях. Вона регулярно звітує перед виборцями про зроблене, веде регулярний прийом громадян, вносить проекти рішень для розгляду на сесіях.

Перший звітує лідер обласної організації Народної партії народний депутат України Сергій Гриневецький. За ним — депутати обласної ради. Аналогічні звіти проходять і в районах області. Така форма спілкування з виборцями, на жаль, не використовується депутатами від інших політичних сил. А про народних депутатів, що мають одеську «прописку», годі й казати. Вони рідкі гості в Одеській області, а прізвища деяких із них і зовсім невідомі жителям регіону.

Місцеве самоврядування, а отже, і регіональні відділення політичних партій найближчим часом очікують зміни, які з певним песимізмом чекають і жителі області. Голова Одеської обласної держадміністрації Едуард Матвійчук озвучив плани про скорочення чисельності районів області у світлі адміністративної реформи. Скорочувати передбачається депресивні райони. Чиновників ліквідованих районів теж скорочуватимуть, тобто звільнятимуть. Очікується економія бюджетних коштів, які витрачалися на їхнє утримання. Економія грошей, може, і буде. Але що робити, приміром, з обраними на законних підставах районними, селищними та сільськими радами? Їх скоротити ніяк не можна — потрібна воля народу, а не вказівка чиновників. Що робити з людьми, які нині змушені за довідкою їхати за 200, а то й за 300 кілометрів від рідного села? Йдеться про скорочення чисельності районів — з 26 до 17. Їхня кількість відома. Невідомо тільки, скільком тисячам людей доведеться зазнавати життєвих і моральних незручностей.

Але реформатори і реорганізатори квапляться — вибори 2012 року не за горами. Час і про «нарізку» майбутніх виборчих округів подумати.

 

Одеська область.