Творчість Шевченка належить Україні,а приватне життя —його особиста власність

Говорячи про автора книжки, Микола Томенко сказав, що особлива значимість його роботи полягає в тому, що Михайло Чалий особисто знав поета. Він познайомився з Тарасом Шевченком у 1859 році і відтоді не раз з ним зустрічався та листувався. М. Чалий допомагав митцю за життя, а згодом брав активну участь у його перепохованні в Україні.

Заступник голови парламенту відзначив, що книга особливо цікава тим, що в ній оцінку життя і творчості Т. Шевченка дає його сучасник і товариш, хоча вона і не передає повною мірою всі етапи діяльності поета, зокрема, період Кирило-Мефодіївського товариства. Водночас серед видань ХІХ століття, очевидно, це одна з найкращих біографій Кобзаря, яку потім брали за основу інші. Жоден новий життєпис Кобзаря у ХІХ—ХХІ століттях не виходив без використання дослідження М. Чалого.

Іншою особливою цінністю, на переконання М. Томенка, є те, що автор не завжди подає усталено пафосні оцінки, натомість знаходить пояснення, чому дехто з відомих сучасників Шевченка (зазвичай із заздрощів) в старшому віці змінював своє ставлення до творчості Шевченка на більш критичне.

Підсумовуючи, Микола Томенко сказав: «Найважливіше в оцінці нашої історичної, культурної спадщини виходити з двох позицій: перша — ставити в основу нашої оцінки те, що зробив той чи інший діяч для країни, а не те, що він не встиг зробити». «По-друге, розрізняти його творчу спадщину і перипетії особистого життя, — продовжив парламентарій. — Якщо перефразувати загальновідому сентенцію, то мусимо діяти за правилом: творчість Шевченка належить Україні і є її неоціненним скарбом, а приватне життя — власність самого Шевченка».