Хто з нас не сподівається, що грядущі вибори приведуть у парламент людей, здатних професійно відповідати на виклики, які стоять перед країною!? Таку людину можна тільки уявити: вона жодного разу не була в супермаркеті, не тримала в руках платіжки за комунальні послуги, не відкладала гроші на старість у банку... Одне слово, важко знайти такого. З огляду на це місяць позачергових виборів буде ще одним вирішальним. І , як на мене, ще одним інфляційним. Серед головних цінових подразників виявляться надміру ослаблена гривня від початку року, адміністративно підвищені тарифи на комунальні послуги. Однак динаміку інфляції у жовтні гальмуватимуть добротна пропозиція продовольчих товарів, помірний попит і адміністративні обмеження на грошово-кредитному ринку. Отже, я вважаю, що прискорення споживчих цін становитиме приблизно 2 відсотки стосовно вересня, однак далі на такому рівні втримати інфляцію буде дуже важко.
Фіскальна стриманість. Монетарний терпець
Серпневе падіння у промисловості та банківській сфері, зумовлене воєнними діями на Донбасі та виведенням капіталу, змусить дотримуватися жорсткої економії у бюджетній і фінансовій сферах. Це вирізнятиме політику останнього кварталу року загалом і жовтня — зокрема. Отже, від влади треба очікувати адміністративних обмежень на грошовому, в тім числі й на валютному, ринку.
Системних змін чекати не варто. Бюджетні корекції на кшталт об’єднати соціальні фонди або суттєво знизити ставку єдиного внеску в 2015 році тощо, справляють враження поспішних і надміру ризикованих. А новації від Нацбанку, як-от обмежити щоденну купівлю доларової готівки еквівалентом три тисячі гривень, підняти вчетверо збір з продажу валюти на користь Пенсійного фонду тощо — хоч і ефектні, проте неефективні.
На жаль, Нацбанку забракло сміливості визнати власну провину за девальвацію гривні й теперішні очікування бізнесу. Попри фіскальну стриманість зростатиме як вартість кредитів через прагнення застрахувати інфляційні ризики, так і ставки за депозитами — через бажання банків залучити якомога більше пасивів. До слова, за знецінення гривні на понад 60 відсотків інфляція може сягнути значно більше озвучених експертами Нацбанку 19 у річному численні.
І ще. Зважаючи на критичний стан публічних фінансів, місія МВФ у жовтні не відмовить Нацбанку в проханні об’єднати видачу двох наступних траншів кредиту «stand by», що стане сигналом для збалансування попиту і пропозиції валюти та скасування тимчасових обмежень на валютному ринку, які провокують черговий сплеск на обмінному ринку.
Високий врожай — надійний запобіжник
Цьогорічне подорожчання долара США випробовує на міцність вартість сільськогосподарської продукції. Від початку року вона додала в цінах, як на мене, приблизно 15 відсотків (м’ясо та м’ясопродукти подорожчали дещо більше, ніж продукція рослинництва). Але, що найгірше, підсилила спекулятивні настрої.
Відносна рівновага на валютному ринку, яку здобули вже у вересні, має вгамувати ціни на бензин, на користь їхньої помірної динаміки також працюватиме згасаючий попит і низькі європейські ціни.
Рясний врожай справлятиме менший вплив на індекс споживчих цін жовтня, ніж торік, через подорожчання імпортного асортименту товарів. Але, як на мене, цілком достатній, аби стати запобіжником надмірної інфляції.
Не менш вагомим антиінфляційним чинником залишиться низький рівень попиту на споживчих ринках, зумовлений помірними доходами і прагненням заощаджувати. Я не виключаю, що в жовтні загальний товарообіг встановить рекордний річний мінімум. Із середньою заробітною платою у 3,5 тисячі гривень і підвищеними тарифами на комунальні послуги на більше розраховувати можна лише теоретично.
Яку погоду обіцяють «непроди»
Згідно зі статистикою, в структурі роздрібного товарообігу частка українських товарів в першому півріччі зросла майже до 60 відсотків, однак серед непродовольчих товарів найвищим попитом користувалися традиційні автомобілі та взуття. Падіння продажів через зростання цін спостерігалося не тільки в сегментах телекомунікаційного обладнання, а й меблів, будматеріалів та ювелірних виробів. Якщо врахувати, що питома вага вітчизняних товарів переважає імпортний асортимент на мізерні 10—15 відсотків, то загалом очікувати на сплеск споживчого попиту на «непроди» щонайменше наївно, а відтак їхній внесок в індекс споживчих цін буде незначний. До того ж попит на товари тривалого споживання гальмуватиме обмеження купівлі валюти еквівалентом 3 тисячі гривень.
Неординарність жовтню надають позачергові вибори і... житлово-комунальні послуги, тісно пов’язані з цінами на енергоносії та доходами домогосподарств. У жовтні споживання газу та електроенергії у комунальному секторі зросте — домогосподарства реально відчують наслідки подорожчання газу навесні, а електроенергії — улітку. Доведеться «розкошелитися» по-дорослому. Дефіцит у газовому балансі країни збережеться і на період опалювального сезону, через що вже зараз у НАК «Нафтогаз України» визріває рішення вирівняти ціну на природний газ для промисловості з тарифами для населення. Я думаю у жовтні на це уряд не зважиться, бо, по-перше, під вибори такі непопулярні рішення не приймають, по-друге, й без того не за горами чергове підняття вартості енергоносіїв.
Мал. Георгія МАЙОРЕНКА.