Хворі на ниркову недостатність з Чернігова та Черкас приїхали до столиці просити Прем’єр-міністра не відбирати у них право лікуватися в місцевих центрах гемодіалізу, інакше вони втратять найголовніше — життя.
Листа про те, що процедура штучного очищення крові за бюджетні кошти проводитиметься тільки на базі державних установ, черкащанка Надія Ткач отримала місяць тому. Перша реакція — страх.
— Там апарати старі, водоочищення постійно ламається, брудна вода потрапляє в кров — звідси температура, озноби, тиск, — розповідає жінка.
Два роки тому німецька компанія звела в її місті сучасний центр на 18 штучних нирок, а облдержадміністрація заприсяглася фінансувати процедури. Тоді з обласної лікарні в новобудову перевели кілька десятків пацієнтів. Ті одразу відчули, що таке європейська якість лікування: «Тут лікують, а там калічать. Ми стали схожі на людей, а не на тіні, якими були до того», — веде далі співрозмовниця.
Утім, цього року все змінилося. В міському управлінні охорони здоров’я відмовилися виділяти гроші на лікування, мовляв, сеанси у центрі надто дорогі, а лікарня вже може забезпечити усіх хворих гемодіалізом.
— На сьогодні ми маємо 24 діалізні місця, щоб обслуговувати 180 пацієнтів у три зміни, — запевняє начальник головного управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації Володимир Боржик і запитує, навіщо платити більше, якщо в державних закладах можна отримати відповідну допомогу.
Та люди його словам не вірять. Кажуть, ціна лікування у центрах німецької фірми така сама, як і в обласних лікарнях, а якість — незрівнянно вища. У листі Прем’єр-міністру вони написали: «Раніше під час лікування в обласній лікарні ми рахували кроки, які нам під силу пройти, а деяких з нас до центру приносили на носилках. Тепер ми знову можемо ходити на роботу і навіть водити автомобіль — ми повертаємося до нормального життя! Не позбавляйте нас цього».
У профільному міністерстві з ситуацією пообіцяли розібратися, але своїх колег зрозуміли. Так, директор департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ Микола Хобзей розповів, що у регіони вирушить спеціальна комісія, яка дивитиметься на ціну питання, мовляв, у кого послуга дешевша, з тим і укладатимуть угоду. На запитання «Голосу України», чому в пріоритеті гроші, а не якість, чиновник відповів: «Я б хотів, щоб у всіх був «Мерседес», але у декого немає коштів навіть на «Москвич» чи «Запорожець».
На це можна сказати лише одне: якщо авто — це не розкіш, а засіб пересування, то для хворих людей діаліз — також не розкіш, а єдина можливість залишитися в живих.
Інші фото з цієї події шукайте у фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.
