Поки немає інвестора, виручає самоорганізація мешканців. Чи надовго?

У загальному обсязі комунального житла міста Свердловська старі будинки становлять 22%. Останні багатоповерхівки зводилися десь років двадцять п’ять тому і поки що, можна сказати, відносно «молоді й здорові». Щоправда, з віком і в них з’явилося багато різних болячок, які через фінансові труднощі не завжди виходить вчасно підлікувати. Що ж стосується житла, яке споруджувалося в 60-ті роки, то тут реконструкція потрібна ґрунтовна й, зрозуміло, ґрунтовні витрати. У ті радянські часи «хрущовки» будували швидко: панелі поставили, накрили — і готово! Сьогодні ця радянська «паличка-стукалочка» починає руйнуватися. Ідуть тріщини по самих панелях і по швах зовнішнього облицювання, завалюється покрівля. Як пояснюють фахівці, панелі від початку не підходили під погодні умови регіону. Улітку температура сягає плюс 40 градусів, а взимку знижується до мінус 30, протягом року дмуть сильні вітри. Різко континентальний клімат степу руйнує будівельні матеріали. Сьогодні вже 40% будинків у місті потребують капітального ремонту. Як вважає заступник міського голови Свердловська Микола Бичков, тільки на поточний ремонт житла місту необхідно 5—6 млн. гривень щорічно, і якщо такі кошти будуть, житловий фонд удасться впорядкувати щонайменше за п’ять років. Але таких грошей у міському бюджеті нема, а що стосується інвестицій, то це — окрема тема.

Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) називають провідним елементом реформи житлово-комунального господарства. Щоб ці утворення активно й успішно розвивалися, в Україні створена необхідна законодавча база, але реально кількісне і якісне зростання об’єднань, в Україні в цілому і в Луганській області зокрема, поки що незначне. На Луганщині, наприклад, ОСББ управляють лише 10% всієї житлової площі, причому значна частина об’єднань створена шляхом перетворення житлово-будівельних кооперативів. Зокрема, у Луганську колишні ЖБК становлять 60% від усіх ОСББ міста. Як вважає голова організації «Луганський обласний центр політичних і соціологічних досліджень «Політсоціум» Володимир Іванов, «провідний елемент реформи» поки що не спрацьовує на повну силу з тієї причини, що «верхи не можуть, а низи не хочуть».

Не хочуть з різних причин. В одному випадку більшість власників квартир побоюються самостійно управляти будинком, а в другому — виявляють занепокоєння із приводу стану споруди, зведеної 50—60 років тому. І це цілком логічно. Зрозуміло, що утримання такого будинку коштуватиме досить дорого. Правда, відповідно до законодавства, попередній балансоутримувач повинен спочатку капітально відремонтувати будинок і тільки потім віддати його співвласникам. Але знову виникає незмінне питання — гроші. Як підрахували, наприклад, у Краснолучському міськвиконкомі, на капітальний ремонт тільки однієї середньої п’ятиповерхівки-«хрущовки» з перших масових серій знадобитися більш як мільйон гривень. Утім, у Красному Лучі ситуація зі створенням ОСББ — одна з кращих в області. На території громади діють 32 товариства співвласників і 7 житлово-будівельних кооперативів, на балансі яких 122 багатоповерхові будинки.

До речі, восени минулого року частину ОСББ у Красному Лучі ледь не ліквідували, побачивши в їхньому створенні порушення законодавства. Зокрема, у законі зазначено, що ОСББ створюються в одному будинку. Але ця норма застосовна у великому мегаполісі, де зведено величезні житлові комплекси на 10—15 поверхів з численними під’їздами. А як бути зі старими п’ятиповерховими «хрущовками», скажімо, на два під’їзди? Хіба можуть мешканці самі впоратися з витратами на утримання будинку, якщо врахувати, що, з-поміж іншого, у місті й особливо в робочих селищах проблеми з працевлаштуванням, а тому певна частина мешканців не має постійного заробітку. От і вирішили в Красному Лучі об’єднуватися не одним будинком, а кількома. Це зручно, якщо врахувати й той момент, що часто кілька будинків мають єдину систему водопостачання й інших комунікацій. Сьогодні статути ОСББ приводяться у відповідність із законом, але правова колізія все-таки залишається. У зв’язку з цим краснолучани сподіваються на поправки до законодавства, які допоможуть працювати за запропонованою ними схемою.

Керівники ЖЕКів в один голос говорять про малу ймовірність залучення в їхню сферу потенційних інвесторів. Бізнесу це зовсім невигідно. Тим більше якщо врахувати стан житла на Донбасі, яке наспіх зводили в радянські п’ятирічки шахтобуду. Для залучення інвестора треба спочатку створити умови.

— Вирішення проблеми значною мірою залежить від раціональної тарифної політики й законодавчої платіжної дисципліни, — вважає Микола Бичков. — І з боку споживача послуг, і з боку постачальника. Якби ці проблеми вдалося вирішити, можна було б зрушити з мертвої точки. Тоді, можливо, у цю сферу й прийшов би інвестор. Але поки що на житловий фонд інвестор уваги не звертає. Його насамперед відлякує те, що теплоенергетична складова збиткова, і це призводить до незбалансованості економіки.

Поки що схему падіння доводиться втримувати за рахунок самоорганізації населення, оскільки при створенні ОСББ у місцевої влади з’являється вільний грошовий ресурс. Інакше кажучи, інвесторами житла, незалежно від його стану, стають самі мешканці багатоповерхівок. У людей просто немає іншого виходу. По-перше, житло приватизоване, по-друге, стару квартиру важко продати, а по-третє, нове житло важко купити, оскільки його не будують. Що ж стосується спорудження власного будинку, то не кожному це під силу, та й ділянку землі одержати вже важко. Тож, як кажуть, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.

З огляду на ситуацію міська влада Свердловська протягом шести років веде програму децентралізації свого житлово-комунального господарства, почавши роботу з реконструкції об’єктів теплоенергетичної сфери. Сьогодні в місті немає комунальних котелень, майже сто відсотків мешканців багатоповерхівок перейшли на індивідуальне опалення. Завдяки сприянню влади їм було відкрито вигідні банківські лінії й кредити, і перехід на «автономку» пройшов не так болісно, як багато хто очікував. Усього на реконструкцію міської тепломережі за шість років було витрачено 140 млн. грн.

Така попередня робота в цілому позитивно позначається на створенні ОСББ, але всіх проблем цих організацій не вирішує. Потрібно поліпшити законодавство, кажуть чиновники.

Луганська область.