Шукають шпаринки

Ще восени найбільше податкові зміни лякали приватників. Мітинги та пікетування таки зробили свою справу — уряд пішов на поступки, скасувавши одні та відтермінувавши прийняття найбільш подразливих для підприємців положень. Тож відслідковувати динаміку важко.

...Ось уже кілька років поспіль Вадим продає на ринку сантехнічне обладнання. Навіть попри кризу його бізнес не завмирає, бо крани мають звичку ламатись, протікати, виходити з ладу... Правда, грандіозних ремонтів і масштабного будівництва, коли господарі розкошелювались на дорогі покупки, помітно поменшало. У більшому попиті найдешевший товар, а на ньому багато не заробиш. Проте і на збитки торгівцю скаржитись не доводиться. А от проект податкових нововведень спочатку дещо налякав: як налагодити складський облік, вести цілу бухгалтерію, мати документи навіть на той товар, котрий доводиться закуповувати у таких самих приватників на оптових ринках...

До того ж насторожила сума річного товарообігу. Адже базарному підприємцю доводиться робити ставки не на великі націнки, а якраз на доволі скромні — п’ять-десять гривень на одиниці товару. А заробляти вдається за рахунок швидкого товарообігу, тому в результаті за рік набігає серйозна сума. Але ототожнювати її із заробітком — повний абсурд.

Саме ці некоректні урядові підрахунки змусили ще до нового року не сотні — тисячі підприємців убезпечитись від можливих змін. Одні просто прикрили свій бізнес. Інші змінили статус із платника єдиного податку на фіксований. При цьому вони втратили можливість проводити грошові операції через власний банківський рахунок. Але ж хто і що при цьому виграв?

Якщо єдиний податок щомісяця становив двісті гривень, то фіксований — лише 45—60 гривень. На таких змінах підприємець зекономив небагато, зате для бюджету втрати відчутні. Щоб хоч якось їх компенсувати, остання сесія Хмельницької міськради уже змушена була прийняти рішення про встановлення єдиного фіксованого податку у сто гривень.

Підсобив і ПК, який скасував диференційовану плату за торговий патент від 60 до 320 гривень, запровадивши збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності у 376 гривень. Але якщо врахувати, що в обласному центрі таких платників є трохи більше півтори тисячі, погоди на ниві бюджетних надходжень вони не зроблять.

Хоч як парадоксально, але міський бюджет, заради якого, по суті, і затівалась велика податкова гра, відчув чи не найбільші втрати. Протягом п’яти останніх років у структурі надходжень місцевих податків і зборів до бюджету обласного центру було шість позицій, але новий ПК залишив лише одну з них — збір за припаркування автотранспорту. Суми старих і нових надходжень — непорівнянні. Якщо торік міський бюджет заробив на них понад 36 мільйонів гривень, то протягом нинішнього року парковка дасть трохи більше двохсот тисяч гривень.

Найбільші втрати для міста, яке через розвинену ринкову систему давно набуло статусу «базарного», стались через скасування ринкового збору, котрий навіть у кризовий рік перевищив 33 мільйони гривень. Для обласного центру, котрий майже наполовину є дотаційним, такі втрати надзвичайно відчутні.

На запитання, чим можна їх компенсувати, у фінуправлінні розводять руками. ПК пообіцяв новий податок на нерухоме майно. Але вводитиметься він лише через рік і серйозні зміни у життя хмельничан навряд чи принесе, бо у провінційних містечках не так вже й багато розкішного житла, за котре платитимуть більше. За попередніми розрахунками, нововведення дасть до бюджету близько ста тисяч гривень. Кого наситиш такими сумами?

А, проте, старий ринковий збір давно перетворився на звичне і необтяжливе правило для тисяч торгівців. Щомісячна плата становила в середньому від 150 до 300 гривень і включала не тільки бюджетну складову, а й плату за комунальні послуги та утримання території. В залежності від умов, вона розраховувалась окремо на кожному ринку, тому враховувала інтереси місцевих підприємців. А в результаті щомісяця бюджет мав до трьох мільйонів гривень. Однак ПК взагалі скасував поняття ринкового збору, замінивши його платою на утримання ринку. Очевидно, це мало б засвідчити так зване зменшення податкового тиску на торгівця. Насправді ж все складається так, що підприємці змушені будуть платити ледь не вдвічі більше, а бюджет отримуватиме менше.

Щоб хоч трохи компенсувати втрати, у Хмельницькому знайшли шпаринку: провели чергову оцінку землі, яка почала діяти з нового року. Вартість її зросла більш як у 2,2 разу. Відповідно має збільшитись і орендна плата за землю, котра раніше входила у ринковий збір. Підвищення тарифів на комунальні послуги, зростання зарплати не оминули і ринки, тому ці витрати автоматично ляжуть на плечі підприємців. Ці нововведення вони відчують лише з наступного місяця. Зате міський бюджет вже почав «худнути» з січня. Компенсувати втрати не вдалось ні завдяки збільшенню орендної плати за землю, ні завдяки новій нормі ПК, котра тепер дозволяє місту залишати в своєму розпорядженні всі сто відсотків цього збору, замість колишніх 75.

Для бюджету обласного центру надзвичайно важливо якомога більше коштів заробити самостійно. Адже із 715 мільйонів гривень зведеного річного бюджету 195 мільйонів становлять субвенції із державного та обласного бюджетів, ще 105 мільйонів — дотації із державної казни. Тобто ледь не половина коштів — це гроші «чужі». А кому ж невідомо, що завжди спокійніше і стабільніше живеться не на те, що тобі дарують чи позичають, а на те, що можеш заробити сам.

За логікою, велика податкова реформа якраз і затівалась для того, щоб кожна місцева скарбничка зокрема, а в результаті і вся державна скарбниця наповнювалась швидше і повніше. Зрозуміло, сподіватись, що буквально за місяць-другий гроші потечуть рікою — справа марна. Але розрахунки на найближчий рік і аналіз загальних тенденцій поки що так само надто обережні.

Так, фінансово-податкові рокіровки призвели до того, що загальний фонд бюджету обласного центру загалом зменшився на 55 мільйонів гривень. Не треба думати, що ці гроші просто щезли. Скажімо, майже половина цієї суми, що складається із єдиного податку, переведена у спеціальний фонд бюджету розвитку. Це значить, що кошти підуть на капітальні ремонти, будівництво, інші подібні новації. Начебто, і добре. Але від законів природи нікуди не подітись: якщо гроші пішли на згадані витрати, то рівно на стільки ж їх буде менше витрачено на утримання бюджетної сфери міста.

Правда, держбюджет обіцяє часткову компенсацію. Але знову працює все те ж правило збереження: компенсується одна стаття доходів — втрачається інша. Якщо раніше у міському бюджеті повністю залишались штрафи, зібрані ДАІ, тепер рівно наполовину доведеться поділитись із держбюджетом, а це близько шести мільйонів на рік. Так само замість 10—12 мільйонів міський спецфонд тепер отримуватиме лише близько півтора мільйона податку з власників транспортних засобів...

Не можна не погодитись, що всі місцеві бюджети пов’язані нерозривними фінансовими потоками в єдиний державний. Весь цей механізм повинен працювати за законом принципу сполучних місткостей, коли надлишки в одних одразу перетікають до інших напівпорожніх. Та біда в тому, що зібрати надлишки не вдається. За теперішніми правилами, бюджет обласного центру може гарантувати стовідсоткове фінансування лише таких статей, як заробітна плата бюджетників та проплата за енергоносії. А, скажімо, на утримання комунальної сфери міста закладено лише половину (!) до минулорічних показників.

Для міського господарства це може обернутись надзвичайно складними проблемами. Адже вже традиційно тут надавалась серйозна фінансова підтримка транспортникам та комунальникам, завдяки чому вдавалось уникати серйозних боргових проблем та збоїв у роботі. До того ж діяла і своя додаткова система пільг, скажімо, при оформленні субсидій, коли для найбідніших зростали соціальні гарантії, а комунальники мали гарантовані надходження. Тепер усе це під загрозою.

Однак не варто малювати картину лише чорними фарбами. Податківці, приміром, звітують про фінансово успішний січень. Так, протягом місяця в області зібрано 168 мільйонів гривень, що перевищило минулорічний показник на 21,6 мільйона. При цьому до державного бюджету зібрано більше на 11,3, а до місцевого — на 10,3 мільйона гривень. Ці цифри податківці не вважають межею.

Удосконалена система податків мала підштовхнути кожну громаду до економічного розвитку. Натомість більшості тепер доводиться думати про скорочення видатків і виживання. Підприємці, підприємства та бюджети живуть в очікуванні завершення першого кварталу. Можливо, тоді фінансову ситуацію на місцях можна буде назвати реально позитивною.

Хмельницький.