26 травня цього року в Києві відбудеться засідання Бюро Парламентської Асамблеї Ради Європи. Це — знакова подія у взаєминах України та Ради Європи за багатьма чинниками.

Нам довіряють

По-перше, європейське співтовариство розглядає нашу країну як активного учасника загальноєвропейського політичного процесу.

По-друге, українська парламентська делегація зарекомендувала себе поміркованим і виваженим партнером під час розгляду та ухвалення найважливіших для євроспільноти рішень.

І, зрештою, нам довіряють у такій нагальній справі, як внутрішнє реформування діяльності дорадчого органу РЄ — Парламентської Асамблеї.

Нагадаю, що дискусія щодо необхідності трансформації ПАРЄ в контексті системного реформування Ради Європи розпочалася ще у вересні 2009 року, коли Рада Європи переступила 60-річний поріг з часу свого заснування і реально оцінила кардинальні зміни в політичній і економічній ситуації на континенті. Перед нею постали нові проблеми передусім у питаннях захисту прав людини та демократії на території її географічного простору.

На початку 2010 року за ініціативи Генерального секретаря Ради Європи Т. Ягланда розпочався перший етап реформи. Мета поставлена амбітна: Рада Європи має стати відкритішою та прозорішою для суспільства, а здійснювані нею проекти —  ефективнішими та значущішими. Зауважу, що Парламентська Асамблея повністю підтримала пропозиції Генерального секретаря щодо реформування організації.

Узявши до уваги пропозиції стосовно реформування Ради Європи загалом, Парламентська Асамблея поклала початок реформі всередині самої організації. Щоб зреалізувати таке завдання, в жовтні минулого року європейські парламентарії сформували зі своїх лав спеціальний комітет з реформи ПАРЄ, до складу якого колеги обрали мене від Європейської демократичної групи. Контекстом реформування стали два головні завдання: підвищити політичне значення Асамблеї та активізувати діяльність її членів, зокрема і щодо взаємодії з національними парламентами. Уже відбулося три засідання комітету, затверджено попередній звіт з відповідними висновками та пропозиціями щодо реформування Асамблеї, який незабаром розгляне Бюро.

Зазначу, що вищезгадані завдання реформи тісно пов’язані між собою. Що політично вагомішою стане Асамблея, то помітніша для суспільства буде її діяльність і більше учасників буде залучено до її ро- боти.

Моторна функція

Хочу нагадати, що Парламентська Асамблея є статутним дорадчим органом Ради Європи, який сприяє розвитку та імплементації найвищих стандартів демократії, захисту прав людини і верховенства права. Здійснюючи свою діяльність, вона виконує моторну функцію у структурі Ради Європи, активізуючи розгляд найактуальніших питань і визначаючи основні напрями їх вирішення. Асамблея має змогу розробляти нові ідеї задля кращого розвитку європейського суспільства і швидко реагувати на поставлені перед нею питання запроваджуючи найкращі політичні та правові стандарти на континенті. Більше того, вона контролює виконання статутних зобов’язань країнами—членами Ради Європи і завдяки її діяльності члени національних парламентів мають можливість ділитися своїм досвідом і розробляти загальні стандарти парламентської роботи. У своїй роботі Асамблея тісно взаємодіє з Комітетом міністрів, міжурядовим сектором, Конгресом та незалежними моніторинговими механізмами. Організація не боїться брати на себе відповідальність у розгляді спірних, інколи суперечливих, питань і вимагати відповідей від Комітету міністрів на зроблені нею висновки.

То в чому полягає сутність реформування?

Якщо Асамблея стане політично вагомішою, то її діяльність буде помітнішою для суспільства і до роботи залучатиметься дедалі більше учасників. Комітет з реформи запропонував зменшити кількість питань, які розглядаються Асамблеєю одночасно. Це дасть змогу сфокусувати зусилля та підвищить ефективність рекомендацій, ухвалених організацією, а отже, національні парламенти і Комітет міністрів будуть відповідальніше ставитися до них.

Авторитету Асамблеї та ухваленим нею рішенням додасть наша тісніша співпраця з членами національних делегацій в ПАРЄ. Ми підтримуємо такий крок ПАРЄ зокрема й тому, що в такий спосіб можна докладно пояснити колегам офіційну позицію нашої держави з того чи іншого питання. Як, до речі, це можуть зробити і члени національних делегацій інших країн.

Усе ще недостатньою залишається проблема належної поінформованості громадян країн-членів про Парламентську Асамблею та її діяльність. Розв’язати її доцільно, передусім модернізуючи наявну веб-сторінку ПАРЄ — зробивши її максимально інформативною та зручною для використання. Варто, на нашу думку, розширити і коло віртуального спілкування, застосувавши й інші європейські мови, окрім англійської та французької.

Фінансова проблема

Варто визнати, що фінансове забезпечення діяльності Асамблеї поки що недостатнє, адже організація повинна мати кошти для виконання поставлених перед нею завдань. Гадаю, нещодавні зміни в бюджетному процесі, а саме запровадження дворічного бюджету Ради Європи, дадуть змогу чіткіше планувати нашу діяльність заздалегідь.

Ще одним важливим кроком в контексті бюджетного реформування організації є й оптимізація витрат з перерозподілом бюджетних коштів на користь основних видів діяльності, зокрема, на забезпечення розвитку демократії та верховенства права, захисту прав людини. Водночас ці позитивні зміни повністю проблему бюджету не розв’язують. А отже, Асамблеї необхідно активізувати пошук зовнішніх джерел фінансування для виконання окремих проектів.

У процесі реформування виникла потреба поліпшити методи роботи ПАРЄ та підвищити ефективність підготовки її програм, зокрема внесено пропозиції об’єднати деякі комітети.

Загалом реформування Парламентської Асамблеї — надзвичайно серйозна і відповідальна справа. Щоб урахувати і ретельно вивчити всі пропозиції, комітет з реформи проводить низку зустрічей та дискусій. До кінця квітня 2011 року передбачено проведення консультацій з комітетами Асамблеї, національними делегаціями та політичними групами щодо запропонованих комітетом пропозицій.

Насамкінець зазначу, що головні висновки нашої роботи обговорюватимуть у травні цього року на засіданні Бюро Асамблеї в Києві, де наш комітет представлятиме заключний звіт.

Упевнена, що наша робота буде результативною, а запропонований пакет реформ Парламентської Асамблеї Ради Європи набуде чинності вже на початку наступного року і якісно змініть діяльність найбільш представницької організації на європейському континенті.

Юлія ЛЬОВОЧКІНА, народний депутат України, член постійної делегації України в ПАРЄ.