На шламосховищі №2 МГЗ задіяно 12 одиниць техніки і 75 осіб. Склади червоного шламу цілодобово поливають гарячою водою, не даючи пилу піднятися в повітря.
Спочатку стривожилося населення приміського села Лимани. Минулого четверга в повітрі раптово з’явився червоний їдкий пил, що його вітер зносив з боку Миколаївського глиноземного заводу. За твердженням жителів, потрапляючи на обличчя, він викликав печіння слизової, у деяких почала боліти голова. Тривожні дзвінки в район і відповідні служби нічого не дали: від людей відмахувалися.
Прокинулися вранці,а сніг, дерева, асфальт навкруги червоні
— Коли люди поскаржилися до редакції, ми відразу вирушили в Жовтневий район на місце пригоди, — розповідає головний редактор газети «Николаевский бизнес», депутат обласної ради Тетяна Фабрикова. — Над шламосховищем МГЗ завис смог, червоний туман був такої концентрації, що машини пересувалися з увімкненим ближнім світлом. На територію шламосховища журналістів не впустили, на запитання відповідати відмовилися. Керівництво заводу коментарів не давало. Невдовзі до редакції зателефонували жителі села Прибузьке: шлам погнало в їхній бік. Потім напрямок вітру змінився, і червона пурга пішла на Парутине, що на протилежному березі Дніпровсько-Бузького лиману. Про «НП» у Жовтневому районі й про те, як до нього поставилися чиновники, я поінформувала голову облдержадміністрації Миколу Круглова. Глава області відреагував негайно.
Перший заступник глави ОДА Геннадій Ніколенко відразу підняв на ноги всіх чиновників, відповідальних за екологічний баланс в області. Там же, біля шламосховищ, відбулася виїзна нарада за участю керівників МГЗ, Жовтневої РДА, управління з питань надзвичайних ситуацій і захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, ГУ МНС області, обласної та районної СЕС, представників державної екологічної інспекції, природоохоронної прокуратури, держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. Створено оперативну групу, вжито всіх можливих заходів щодо мінімізації наслідків проходження пилової хмари.
Поки фахівці відповідних служб заміряють площі, підраховують розміри можливого збитку та проводять аналізи, якісь висновки робити рано. Водночас керівництво глиноземного підприємства запевняє: червоний пил, як і сам шлам, абсолютно безпечні, оскільки після шести ступенів фільтрації у відходах не залишилося лугу (каустичної соди). А саме каустик заподіяв найбільшої шкоди довкіллю під час техногенної катастрофи в Угорщині.
У тому, що шлам піднявся в повітря, представники підприємства обвинувачують вітер і мороз. Мороз заморозив рідину, якою обробляється шлам, а вітер завершив свою чорну справу.
Імпульс електромагнітного поля Землі спасував... перед вітром і морозом
Одразу після сумних подій в Угорщині міжвідомча урядова комісія перевірила технічний стан двох шламонагромаджувачів МГЗ. У першому шламозбірнику, якому вже тридцять років, як, власне, і самому глиноземному заводу, зберігається близько 20 мільйонів кубометрів отруйної речовини. Другий резервуар з технологією сухого складування червоного шламу (площею 150 гектарів) експлуатується три роки. Як з’ясувалося, у вересні минулого року на шламосховищах проводилися роботи з визначення вертикальних і горизонтальних зсувів дамби, є топографічна зйомка шламових відкладень, оцінено стан дамби методом природного імпульсу електромагнітного поля Землі. Комісія оцінила стан дамби, гідротехнічних споруджень шламонагромаджувачів як задовільний. При цьому керівництву ТОВ «МГЗ» запропоновано провести комплексний екологічний аудит шламонагромаджувачів.
Коли задовільний стан дамби підтверджується не тільки візуально, а ще й «природним імпульсом електромагнітного поля Землі», це заспокійливо впливає на громадськість. Але в реальності може вийти, що при дамбі, яка добре стоїть, на шламосховище перетвориться багатокілометрова територія навколо заводу.
У жителів сіл, які потрапили в «шламову пургу», на це «НП» є своє селянське пояснення. Ті, хто свого часу працював на МГЗ, і хто працює нині, причину пиління шламу пояснюють так: і друге шламосховище вже переповнене. Торік завод виробив 1 мільйон 500 тисяч тонн глинозему — це найвищий результат за всю історію підприємства. На досягнутих показниках підприємство не зупиняється: цьогоріч планується наростити виробництво до 1 мільйона 570 тисяч тонн.
— Нехай нарощують, — висловився мешканець села Лимани. — От тільки третє шламосховище нам тут ні до чого, вистачить і двох мін сповільненої дії. Це ж скільки років має минути, щоб потім тут що-небудь виросло!
Миколаївська область.
