Поява депутатської фракції «Реформи заради майбутнього» викликала в середовищі експертів і журналістів чимало пересудів, породила силу-силенну різноманітних версій. Проте майже ніхто з них не вважає за потрібне проаналізувати ситуацію, у якій опинилась Україна. І не тільки через світову фінансову кризу.

Понад десять років тому перед країною постала дилема: куди рухатися. За найгіршими зразками розвинутого соціалізму, коли з боку держави процвітав патерналізм і сковувалася будь-яка ініціатива, чи модерним шляхом, де на першому місці стоїть громадянин, його ініціатива, що дозволяє оперативно реагувати на будь-які потрясіння. Навіть у світовому масштабі.

За ці десять років про реформи не говорив хіба що лінивий або збайдужілий міщанин. Однак узяти на себе сміливість і розпочати непопулярну — попервах — модернізацію країни не брався ніхто. Хоча багатьом було зрозуміло, що так далі тривати не могло. Державна казна, як і знаменитий о’генрівський Болівар, уже не могла витримати нестримного популізму в погоні за голосами виборців і фінансування державних програм.

Власне, це — одна з головних причин падіння української економіки до рівня початку дев’яностих. Що й змусило керівництво держави в 2008 році піти з простягнутою рукою до міжнародних організацій.

Однак, на жаль, попри формування більшості в парламенті, визначення дати парламентських і президентських виборів часто-густо необхідні законопроекти стають заручниками популізму, за рахунок якого деякі політичні сили ведуть, скажемо делікатно, не вельми порядну гру. Чого варте побоїще в сесійній залі, коли мав розглядатися проект Податкового кодексу! Народні депутати, які прагнуть посилити позитив у роботі парламенту, вирішили об’єднатись у нову фракцію, що отримала назву «Реформи заради майбутнього». На чолі став народний обранець Ігор Рибаков, який спрямував парламентаріїв на модернізацію країни.

У розмові з кореспондентом «Голосу України» він, зокрема, сказав:

— Передусім ми прагнемо вселити кожному громадянину України впевненість у завтрашньому дні. Для цього наголошуємо в розмовах із нашими виборцями: потрібні радикальні економічні реформи, щоб країна могла гідно протистояти будь-яким світовим викликам, була надійним партнером на міжнародній арені, могла на рівних вести діалог з основними політичними гравцями. А для цього потрібно швидко й ефективно вирішити завдання, які постали в економіці та перед суспільством. Ми позиціонуємо себе як добровільне об’єднання реформаторів.

На його думку, дуже прискіплива увага потрібна у сфері земельних відносин. Відсутність ефективного ринку землі не тільки стримує збільшення інвестицій у сільське господарство, а й породжує корупційні схеми, за рахунок яких процвітають окремі крупні землевласники. Для того, щоб агропромисловий комплекс країни запрацював на повну потужність, треба подбати про справжній ринок землі. Однак кожен громадянин повинен мати вільний доступ до цього безцінного багатства, і — врешті — повинна бути дотримана соціальна справедливість: кожен, хто за законом мав отримати земельний пай, не може бути обділений діловарами від влади. Окрім того, необхідно прийняти й пакет жорстких антикорупційних законів. Адже ні для кого не секрет, що корупція у земельній сфері врожаїть значно краще від зернових, цукрових буряків чи інших сільськогосподарських культур.

Лише за таких умов українські чорноземи перестануть бути об’єктами продажу-перепредодажу, а повернуть Україні славу європейської житниці.

А в якому стані житлово-комунальне господарство країни? Схоже, алчевська аварія нікого й нічого не навчила. Що говорити про малі та середні міста країни, якщо взимку тріщать труби теплопостачання у центрі столиці? Чи може в цьому випадку Київ претендувати на титул європейського міста? Про реформування ЖКГ говорили багато. Особливо в попередні роки, але віз і з місця не зрушив. Бо ніхто за це всерйоз іще не брався. А ця сфера потребує найпильнішої уваги, бо лише підвищення тарифів до економічно обґрунтованих — це ще не розв’язання проблеми. А взагалі-то, резонно ставить запитання голова фракції Ігор Рибаков: «Що таке економічно обґрунтовані тарифи?» Чому в різних містах ціни на комунальні послуги вельми й вельми різняться? Чому наші тепломережі продовжують обігрівати вулиці, а не квартири? Хто має оплачувати шкідливу «щедрість» комунальників?

Споживач тепла, мешканець будинку? Чому, попри те, що закон про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків діє уже понад десятиріччя, ефективного власника немає?

Власне, тому й потрібна прагматична державна програма з реформування житлово-комунального господарства, зокрема, теплопостачання. Однак її учасниками мають бути передусім громадяни, власники житла. Тим більше, що квартири в основному були приватизовані ще на початку дев’яностих, а потім громадяни купували житло за свої кровні.

Депутатська фракція «Реформи заради майбутнього» хоче модернізувати житлово-комунальну сферу. Щоб бідні не оплачували житло багатих, щоб громадяни не очікували з жахом чергового повідомлення про підвищення тарифів на комунальні послуги, а були впевнені в завтрашньому дні. Щоб у кожному домі панував достаток, а не зневіра і відчай.

Окрім того, зауважує народний депутат Ігор Рибаков, потрібні реформи в галузі медицини, освіти. Давно назріла, навіть перезріла пенсійна реформа. Тим більше, що приблизно 60 відсотків із 14 мільйонів пенсіонерів отримують близько тисячі гривень. Саме тому фракція налаштована підтримати продуману модернізацію пенсійної системи, яка повинна відповідати сучасному стану економіки та захищати інтереси людей.

— Ми говоримо правду: Україні потрібні політична воля і відповідальність, — наголошує голова фракції Ігор Рибаков. — А тому Президент Віктор Янукович і Верховна Рада можуть бути впевнені: ми готові підтримати системні реформи. На нашу думку, потрібно знести бюрократичні перешкоди, знищити корупційні схеми й об’єднати українську спільноту в ім’я майбутнього нашої країни. Наша фракція пропонує народним депутатам, які не знаходять підтримки своєї діяльності в інших фракціях, альтернативу та можливість реалізуватися як політикам та державникам у складі новоствореного парламентського об’єднання. Ми готові надати можливість народним обранцям повністю розкрити свої таланти й здібності на благо держави, чого їм не вдалося зробити в попередні роки.