Університету — 90 років. І це тільки початок

Університетом ЛДПІ став 1998-го, а до 2011 року академічна пропозиція ЛНУ становить понад 200 напрямів підготовки, спеціальностей і спеціалізацій. Зростання і розвиток, висока якість освіти і науки стали основою для перетворення вузу на класичний національний університет. Сьогодні ЛНУ — це великий навчальний науково-виробничий комплекс, до складу якого входять: сім інститутів, вісім факультетів, чотири коледжі, чотири ліцеї, технікум, ціла низка інших освітніх і культурних центрів, комплексів, структур. У навчальному закладі діють аспірантура за 34 спеціальностями і докторантура за дев’ятьма, а також — п’ять спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій з педагогічних, філологічних, філософських наук. Щорічно вчені ЛНУ одержують близько 20 патентів, публікують понад 2,7 тисячі наукових праць. З 2002 року в ЛНУ функціонує відділення Міжнародної академії наук педагогічної освіти, завдяки чому сьогодні відкрито перспективи плідного співробітництва, обміну досвідом, організації інтерактивного наукового діалогу із провідними вченими світу.

Своє 90-річчя вуз вирішив відзначити не тільки святами, а й новими завданнями. Професорсько-викладацький колектив оголосив ювілейний рік роком науки. Серед поставлених завдань — повноцінна презентація наукових досягнень вузу на міжнародному рівні, пошук інвестицій під нові дослідницькі проекти, зокрема, під ті, які можуть дати високий і швидкий результат у практиці різних галузей.

Особлива увага цього року приділяється поліпшенню підготовки молодих наукових кадрів. Студентів уже на другому курсі залучають до дослідницьких проектів, і до закінчення магістратури випускники практично матимуть готову дисертацію. На думку проректора з науково-педагогічної роботи, доктора медичних наук Олени Климочкіної, така модель підготовки дає не тільки гарний старт наукової кар’єри, а й більш високу якість освіти.

Бонусами програми є призові місця студентів у Всеукраїнських предметних олімпіадах, перемоги в конкурсах студентських наукових праць, а наслідком — пільгові місця в магістратурі й можливість позаконкурсного вступу до аспірантури. До речі, аспіранти професора кафедри теорії та методики фізичного виховання ЛНУ Тетяни Ротерс навчалися саме за цією моделлю. Тепер на другому-третьому році навчання молоді вчені вже готові захищати кандидатські дисертації.

— Модель навчання професора Ротерс, — пояснює Олена Климочкіна, — сучасний підхід до організації наукової роботи з молоддю. Такий принцип закладено у новому проекті закону України «Про вищу освіту». У перспективі Україна прийде до поділу магістратур на практичну й дослідницьку. Випускники першого типу одержать базову вищу освіту, що дає їм можливість працювати за спеціальністю. А для магістрів-дослідників роки навчання стануть першими кроками в серйозній науковій кар’єрі. Підсумком цієї магістратури буде якісний науковий продукт, основа кандидатської дисертації. Певен, що, перейшовши на цей формат, Україна одержить більш молоде покоління професорів.

Університет уже сьогодні може похвалитися ранніми захистами. Наприклад, на історичному факультеті університету працює доцент Дмитро Ласкавий. Отож на момент захисту він був, можна сказати, наймолодшим кандидатом наук у країні. Днями успішно відбувся захист докторської дисертації 34-річного Ігоря Максименка, фахівця в галузі професійного та олімпійського спорту. Вони обоє, як і багато викладачів нашого вузу, випускники ЛНУ. Це саме гарний приклад, коли якісна підготовка в університеті, а також робота серйозних наукових шкіл дають можливість зробити науку не тільки потужною та фундаментальною, а й молодою.

В університеті реалізуються понад п’ятдесят фундаментальних і прикладних досліджень. Серед них — дослідження в галузі соціальної роботи під керівництвом професора Сергія Харченка, вивчення урбаністичної літератури під керівництвом професора Віри Фоменко. Микола Дяченко очолює роботу із синтезу препаратів, які мають біологічно активні властивості, можливо антиоксидантною, протитуберкульозною, протипухлинною активністю.

За роки існування в ЛНУ створилися наукові школи різних напрямів. Педагогічна школа — одна з перших. Сьогодні вона об’єднує колектив учених, які займаються різними напрямами в педагогіці. Зокрема, проблемами історії й розвитку педагогічної думки на Сході України. Цю роботу очолює академік НАПНУ, президент ЛНУ Віталій Курило. За першими результатами уже видано книжку про історію Донбасу, замовлення на яку оформив державний Комітет телерадіо України. Під керівництвом професора Сергія Савченка виросла ціла плеяда молодих учених, котрі займаються проблемою соціалізації української молоді. Напрям теорії методики управління освітою очолює відомий професор Євген Хриков. Професор Володимир Чорнобровкін вивчає сучасний соціально-психологічний простір. У цьому навчальному році в нього вийшла книжка «Принятие педагогических решений», яка принесла університету найбільш значний прибуток з усіх наукових видань вузу: вона користується приголомшливою популярністю й її готують до третього перевидання для інших університетів. Сильні філологічна, історична школи, а школа органічної хімії, яку очолює Володимир Дяченко, дає такі високі результати, що на них посилаються у своїх дослідженнях європейські вчені. Активно розвиваються й нові для університету напрями. Приміром, харчові технології. Молодий завідувач кафедри доцент Дмитро Крамаренко одержав державне фінансування — грант Міністерства освіти й науки України на тему кафедрального наукового проекту, що сьогодні в Україні трапляється дуже рідко.

— Одне слово, науковий потенціал нашого вузу дуже високий, але є низка чинників, які істотно стримують розвиток у цьому напрямі, — пояснює Олена Климочкіна. — Серед об’єктивних причин — недостатнє фінансування й необхідність внесення змін у чинне законодавство. Розвиток наукової думки багато в чому залежить від надання автономії вузам. Цю та інші проблеми вищої школи, як автор певних законопроектів у сфері освіти, порушує в профільному комітеті Верховної Ради України президент ЛНУ, академік НАПНУ, народний депутат Віталій Курило. Але є низка чинників внутрішніх, які незалежно від перебігу державних реформ може й повинен вирішувати вуз самостійно. Це подолання мовного бар’єра, підвищення практичної цінності досліджень, робота з міжнародними науковими виданнями.

— Тому, — підбиває підсумки Олена Климочкіна, — ми беремо курс на розвиток науки, яка має попит, проведення проектів, які затребувані та продаються, що дає можливість заробляти і ученим, і університету загалом.

За її словами, ті вчені ЛНУ, які вільно володіють англійською чи іншими європейськими мовами, досить швидко знаходять свою нішу в міжнародній ієрархії успішних дослідників, їх роботи цитують і вони стають популярні. Приміром, декан факультету природничих наук, професор Володимир Дяченко протягом багатьох років займається питанням синтезу органічних сполук з біологічно активними властивостями, які можуть бути корисні як антиоксиданти та протипухлинні засоби. Його праці мають індекс Гірша (індекс цитування в міжнародних наукових виданнях) близько 9, що відповідає рівню провідних європейських учених у цій галузі.

Над цими завданнями колектив ЛНУ посилено працюватиме в 2011 році, щоб здійснити задуманий науковий прорив і зарекомендувати вуз на міжнародному рівні. Ставку роблять переважно на результати досліджень у точних науках: хімії, фізиці, математиці, а крім того — педагогіці. Профільні періодичні видання університету, де публікуються наукові статті провідних учених вузу, продублюють англійською мовою. Також у кожного такого журналу з’явиться свій англомовний сайт. В університеті упевнені, що такий підхід дасть свої результати досить швидко, адже якість наукових розробок учених ЛНУ нічим не поступається, а часом і випереджає західну наукову думку. Зробивши свою науку популярною на заході, у ЛНУ сподіваються зробити її конкурентоспроможною і залучити інвесторів.

Луганськ

.