27 лютого виповнюється 65 років від дня народження Михайла Петровича Ромазана, завідувача відділу медичного, санаторного й побутового забезпечення Управління справами Апарату Верховної Ради України.
Ще в шкільні роки він вирішив стати лікарем, щоб лікувати людей буквально від усіх хвороб. Глибоко в душу запали йому слова батька, котрий мав неабиякий життєвий досвід: «Дев’ять десятих нашого щастя засновано на здоров’ї, тож заради здоров’я треба жертвувати всім».
Звичайно, нелегко було вихідцеві із простої селянської родини із села Довгалівка Роменського району Сумської області досягти своєї мрії. Але в радянські часи за загальної доступної й безплатної освіти, а також завдяки особистому старанню й праці прийшов належний успіх. Один із кращих випускників сільської середньої школи успішно закінчує Лебединське медичне училище. Потім 2,5 року працює фельдшером станції «Швидкої допомоги» Талалаївської районної лікарні.
У 1971—1975 роках Михайло Ромазан — студент Київського медичного інституту імені академіка Богомольця.
Після одержання диплома з відзнакою його ім’я вносять до «Золотої книги пошани» і як кращому випускникові пропонують роботу в рідному вузі, де він два роки працював клінічним ординатором кафедри інфекційних хвороб. Але все-таки його приваблювала практична медицина, і він 12 років працює лікарем-інфекціоністом, потім завідувачем кабінету інфекційних хвороб поліклініки №1 Четвертого Головного управління при Міністерстві охорони здоров’я УРСР. Останні 20 років — завідувач відділу медичного, санаторного й побутового забезпечення Управління справами Апарату Верховної Ради України.
Нині Михайло Петрович перебуває в повному розквіті фізичних сил, сповнений творчого натхнення та нових задумів, гідно вирішує поточні невідкладні завдання, надає необхідну допомогу народним депутатам України, працівникам парламенту.
За вагомий внесок у розвиток медичної практики, за багаторічну сумлінну лікарську діяльність державний службовець третього рангу Михайло Петрович Ромазан нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, йому присвоєно звання «Заслужений лікар України». Але найбільше цінує він щирі слова подяки людей, яким він допоміг у цьому напруженому житті.
Многая літа Вам, дорогий наш друг і соратник Михайле Петровичу! Від усієї душі бажаємо доброго здоров’я, творчих удач, нових здійснень і майбутніх перемог на благо народу України!
Іван ГАВРИЛИШИН, член Національної спілки журналістів України.
