Понад сім мільйонів гривень отримало обласне управління державного Фонду молодіжного житлового будівництва, але п’ятиповерхового будинку в приміському з Вінницею селі Агрономічному так і не побудували. Насправді будівельники недобудували навіть другий поверх. Будівництво «заморозили». Нема ні квартир, ні грошей.

 

«Що гроші вкрали, не сумніваємося, а чи повернуть?..»

Левову частку грошей виділив державний бюджет за програмою молодіжного житлового будівництва. Свій внесок зробив обласний бюджет. Частково будівництво профінансувало місто. Зокрема, виділено гроші для двох багатодітних сімей. Загалом державна структура, якою є обласне управління Фонду молодіжного житлового будівництва, отримала 7,6 мільйона гривень (інформація контрольно-ревізійного управління в області). Зазначена сума надійшла протягом трьох останніх років (2008—2010).

— На що витрачені ці гроші? — запитують інвестори. — Де ті кошти, які ми сплачували зі своїх кишень?

Ні в управлінні Фонду, ні в будівельній організації забудовники не отримали конкретної відповіді. Змушені тепер звертатися у прокуратуру, міліцію, записалися на прийом до голови облдержадміністрації... Люди в розпачі. «Те, що гроші вкрали, ніхто з нас не сумнівається, — кажуть вони. — Але чи повернуть їх, ось в чому сумнів. Навіть якщо знайдуть крайнього, чи крайніх, у них хіба є такі суми, щоб добудувати будинок?» Не знають, як бути з кредитом. Продовжувати сплачувати відсотки, чи розривати договори?

Сім’я сплатила понад сто тисяч гривень

Хоч будинок не будується, обмануті інвестори щоквартально сплачують у банк кошти — відсотки за отримані кредити. Вони змушені погашати позику. Інакше банк застосує штрафні санкції. Люди здивовані, чому державні структури не контролюють, на що витрачені гроші, людські й державні, за які мали збудувати будинок. «Якби був контроль, тоді знали б, де і державні гроші, і наші особисті внески, — каже Микола Якубівський. — Крім процентів, кожен з нас сплатив ще й перший внесок. Наша сім’я уже заплатила понад сто тисяч гривень. Зрозуміло, що самі ми таких грошей не зібрали б. Батьки допомагають, родичі. У всіх позичаємо. А нічого ж не будується. Що робити? Самі не знаємо».

За кошти вінничан будували у... Жмеринці

Частину грошей, витрачених не за призначенням, виявило під час перевірки контрольно-ревізійне управління (КРУ). Фахівці управління ревізували надходження і витрачання коштів на спорудження «нещасливого» (за словами інвесторів) будинку за період з 2008 року (останні чотири місяці), весь 2009-й і першу половину 2010-го.

Будівельні роботи виконувало приватне підприємство — ТОВ «Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс». Назва, якщо звернули увагу, багато в чому перегукується з назвою відділення Фонду. Що це неспроста, читач дізнається далі з публікації. А поки що про те, що «накопало» КРУ. За словами одного з перевіряльників, не за призначенням використано коштів на суму майже мільйон гривень. Так, 452,65 тисячі гривень кредитних ресурсів з об’єкта в Агрономічному «перекинули» на спорудження будинку в Жмеринці. Цей будинок також фінансується за програмою молодіжного житлового будівництва. Споруджує його та сама будівельна організація, що і в Агрономічному. «З якого дива за наші гроші будують квартири для жителів Жмеринки?» — дивуються вінничани.

— Договори на видачу грошей на будівництво житла у Жмеринці вінницькі інвестори не укладали, — наголошує фахівець КРУ. — З ними це питання не узгоджували. Тому це очевидне порушення чинних документів, що підписані між Фондом й майбутніми власниками квартир в Агрономічному.

Що характерно, у Жмеринці роботи також не завершили. Більше того, будинок у місті залізничників перепланували. Замість п’ятиповерхівки будівля матиме на один поверх менше. Відповідно зменшиться кількість квартир. Грошей теж витратять менше. Для чого було залучати кошти з Вінниці, для самих інвесторів це залишається загадкою.

Ще 467,34 тисячі гривень будівельники витратили на спорудження не житлових, а офісних приміщень. «У договорі це не було обумовлено, —каже працівник КРУ. — Офіси мали споруджувати не за кредитні ресурси». У керівника управління Фонду Василя Васильєва своє пояснення. Мовляв, офісні приміщення вбудовані в житловий будинок, тому їх не можна відокремити від споруди. Таке письмове пояснення пан Васильєв надав КРУ. Він же стверджує, що Фонд не фінансував ці роботи. Їх нібито виконано за рахунок прибутків будівельної організації. Однак в акті перевірки записано по-іншому: офісні приміщення збудовано за кошти кредитних ресурсів держави й інвесторів.

Не отримали перевіряльники документів, які підтверджували б виконані роботи на суму 2,1 мільйона гривень. Їх не надали під час перевірки. Як саме здійснювався контроль за коштами, читач може зрозуміти ще з одного факту.

Державний чиновник одночасно був у приватній структурі

Керівник управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (це повна назва організації), згаданий вище пан Васильєв одночасно був одним із засновників будівельної організації, яка споруджує житло. Тільки недавно державний чиновник вийшов з приватної структури. Не важко здогадатися, чому саме з цією організацією Фонд уклав договір. Як висловився один з інвесторів, «виходить, що Васильєв уклав договір сам з собою і сам себе контролював?» До речі, юрист, який представляє названі організації, також одна й та сама людина.

— Нам вдалося дізнатися, що у договорі з будівельною організацією записано: будівельники зобов’язані кожен місяць надавати інформацію про виконані роботи, — каже один з інвесторів. — Але якщо там і там одна й та сама людина, то про який контроль можна говорити?

Будівельна організація, за словами її нинішнього керівника Валерія Придатка, не має навіть власного баштового крана. Цю техніку орендують. На балансі значиться великотоннажний автомобіль. Але де він? «Водій стверджує, що машина знаходиться на стоянці, — продовжує пан Придатко. — Є ще один автомобіль ЗіЛ. Правда, не знаю, в якому він стані».

Під час розмови з представниками інвесторів пан Придатко зізнався, що він погодився очолити колектив на умовах надання йому усіх повноважень, однак насправді, за його словами, диригентська паличка залишається у руках пана Васильєва.

Новий керівник каже, що наполягатиме на проведенні експертизи стану цієї недобудови. Бо навіть зовнішній вигляд стін свідчить, що вони зведені з не зовсім якісної цегли. Попри те, що будівельні роботи припинили, бо на рахунку будівельної організації, за словами пана Придатка, «нуль коштів», Фонд продовжує укладати договори з новими інвесторами.

У кожному договорі — свій термін здавання будинку

— Я уклав договір з Фондом у листопаді минулого року, — каже Ігор Кашпрук. — Ніхто й слова не сказав, що будинок проблемний і взагалі не будується. Частково на мою квартиру гроші перерахувала міськрада. Бо у нас багатодітна молода сім’я. Таким міська влада допомагає. Я ще сам просив у міськвиконкомі підтвердження про те, що гроші справді перераховано. Робив це на вимогу пана Васильєва. Тільки після того зі мною уклали договір на кредитування. В ньому записано, що термін завершення будівництва — останній квартал нинішнього року.

За умовами кредитування, Кашпруки внесли перший платіж у сумі 20 тисяч гривень. А ось у договорі, який уклала з Фондом сім’я Якубівських, значиться інша дата новосілля — так само останній квартал, але 2010-го. Якубівські оформили договір у вересні 2009-го. Ті, хто зробив це ще раніше, мають запис про введення будинку в експлуатацію у 2009-му. Договір на спорудження будинку Фонд підписав з будівельниками ще 16 листопада 2006 року.

Отримати коментар з приводу подій навколо будинку в Агрономічному від пана Васильєва, на жаль, не вдалося. «Василь Тимофійович зайнятий перевіркою», — пояснювали у приймальні. Заступник начальника, який назвався Русланом, сказав журналісту, що без начальника він не може нічого коментувати. Порадив всі запитання передати у письмовій формі. Тих, хто уклав договір з Фондом, цікавить одне: чому у встановлений термін не завершено будівництво і на що витрачені виділені на це кошти?

Вінницька область.

Родина Наталії й Миколи Якубівських ще торік мала отримати в цьому будинку 2-кімнатну квартиру, на її спорудження заплатили понад сто тисяч гривень власних грошей.

Фото автора.