Сьогодні — День захисника Вітчизни
23 лютого — червоний день календаря. Хоча вже немає Червоної Армії, день народження якої відзначали саме цього числа, а в метриці Збройних Сил України записана інша дата народження, проте 23 лютого залишилося в нашому житті як чоловіче свято.
Воно об’єднало захисників Вітчизни всіх поколінь, війн і армій. І тих, хто боровся на полях Другої світової війни, і тих, хто носив військові погони з буквами «РА», і тих, хто служить народу України. От тільки з роками, зміною ідеологій і реалій нині захисник Вітчизни — це не просто професія. Це покликання. Справа честі й совісті кожного громадянина. Адже захищати батьківщину можна й потрібно не тільки зі зброєю в руках...
Уже вчора в країні почали вшановувати людей у погонах. У столичній мерії на Кадетському балу вальсували безвусі курсанти військових училищ, у Міністерстві оборони вручали нагороди кадровим офіцерам. З нагоди згадали і про ветеранів Великої Вітчизняної.
Але нестримних веселощів і святкового розслаблення в лавах захисників Вітчизни не спостерігалося. Нелегко нині їм нести важку ношу відповідальності за безпеку своєї країни, виступати гарантами миру й спокою, бути справжніми Чоловіками.
Схоже, остаточно захист Вітчизни в українській армії перетвориться з «громадянського обов’язку» на професію ще не скоро. У Генеральному штабі ЗС України вважають, що перехід на контрактну армію відбудеться не раніше 2025 року. А поки що, на переконання начальника Генштабу генерал-полковника Григорія Педченка, від строкової служби як «хорошої школи життя» відмовлятися не варто. І це цілком пояснимо не тільки вихованням патріотичних почуттів у молоді, а й відсутністю бажаючих укладати контракт з армією. Зарплати у військових, хоч і стабільні, але невисокі. Прогодувати сім’ю, заплатити за оренду житла (40 тисяч офіцерів перебувають на квартирній черзі), дати освіту дітям на ці гроші практично неможливо. Та й бути захисником батьківщини в режимі найсуворішої економії коштів, маючи в арсеналі зношені морально й фізично техніку та зброю, теж неможливо. «Тримати фасон» бравого солдата поки що виходить у мирний час. А якщо трапиться бій — адже він не буде рукопашним. На жаль, самі тільки гасла й заклики не зроблять із українських військових термінаторів.
У цей день побажаємо захисникам Вітчизни, щоб їм було заради чого й чим захищати свою батьківщину, але не було від кого.
