Продемонструвати якості лідерства в європейських країнах

Мені приємно продовжити наш діалог, який відбувся вчора, обмін думками, пропозиціями, баченням світових процесів, місця наших країн у складному суперечливому світі, який вступив в етап глобальної нестабільності, баченням того, що ми повинні зробити, аби дати гідну відповідь на існуючі й майбутні виклики, в тому числі, шляхом поєднання наших зусиль, спільних дій, спрямованих на збереження цілісності Європи. Я переконаний, що лише тоді вона може виступати в ролі глобального гравця, урівноважувати процеси в світі й задавати вектор його розвитку в цивілізаційному, демократичному напрямку.

За час, що минув з дня четвертого засідання МПА, трагічна доля вирвала з наших рядів активних діячів українсько-польського міжпарламентського співробітництва — колишнього співголову Асамблеї, Віце-маршалка пана Єжи Шмайдзінського, депутатів Лєшека Дептулу, Себасіана Карпінюка та Кшиштофа Путру, які 10 квітня 2010 року загинули в авіакатастрофі під Смоленськом. Прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять наших польських друзів.

Оцінюючи нашу роботу, очевидно, у нас є всі підстави стверджувати, що Міжпарламентська асамблея України та Республіки Польща зарекомендувала себе як конструктивний інституціональний інструмент українсько-польських взаємин. У системі двосторонніх відносин цей канал діалогу не просто формально на законодавчому рівні доповнює добре налагоджену мережу інститутів комунікацій на рівні Президентів, урядів, органів національної безпеки України та Польщі. МПА перетворилася на найбільш демократичний і неформальний, та найменш «бюрократичний» канал зв’язку і вироблення рекомендацій в інтересах розбудови двосторонніх стосунків.

Це своєрідний шанс для інтерактивного спілкування на рівні виборців через парламентські представництва з огляду на те, що парламентарії, як ніхто, відчувають тиск суспільства, різних його прошарків і змушені, зобов’язані адекватно реагувати на настрої людей. Вважаю, що саме на рівні такої комунікації, відчуваючи настрої людей, ми зможемо вносити своє бачення того, якими мають бути двосторонні стосунки між нашими країнами і народами.

Тому, на моє переконання, ми повинні подумати про подальше вдосконалення можливостей, які надає інститут Міжпарламентської асамблеї. Не нав’язуючи власної думки, поділюся власним баченням ролі й місця Асамблеї в системі українсько-польських відносин. На мій погляд, Україна та Польща перебувають у центрі принаймні двох провідних політичних європейських процесів — процесу подальшої інтеграції Євросоюзу, де Польща відстоює гідну роль для себе і для цілісної Європи, та процесу загальної євроінтеграції, в якому помітне місце займає саме Україна, зокрема, в рамках політики «Східного партнерства». Ще одним важливим явищем останніх років залишається всебічне зближення України та Польщі на двосторонньому рівні, йде своєрідна переоцінка тисячолітньої спільної історії, її переосмислення в контексті європейських цінностей та ідентичності. Ці процеси не є короткоплинними та, очевидно, триватимуть не один рік. Отже, враховуючи ж невпинне зростання ролі представницької демократії, ми мусимо подбати про піднесення ролі нашої Міжпарламентської асамблеї у практичному розв’язанні завдань, що випливатимуть із цих процесів і для України, і для Польщі, і для Європи.

На мій погляд, МПА могла би помітно виграти в ефективності та націленості на практичні результати, якби вдосконалила свою структуру та розширила коло постійно діючих робочих груп за рахунок створення комісій, які б займалися прогнозуванням та плануванням роботи Асамблеї на середньострокову перспективу, а також законодавчим забезпеченням економічного і гуманітарного виміру українсько-польського співробітництва. Зважаючи на особливе значення і цінність українсько-польських відносин не лише для наших країн із населенням майже в 90 мільйонів громадян, а й для всієї Європи, вважав би, що Асамблея могла б подвоїти інтенсивність своєї роботи.

Виникає безліч питань, коли потрібно обмінятися баченням тих чи інших процесів, виробити спільні рекомендації, запропонувати практичні дії на рівні урядів з огляду на необхідність удосконалення демократії, її розвитку. Коли ми говоримо про те, якою має бути влада в майбутньому, вважаю, що її сутність визначатиме самоврядування.

У порядку денному нинішньої сесії МПА пріоритетне місце займатимуть питання європейської інтеграції, особливо в контексті майбутнього головування Польщі в Євросоюзі в другому півріччі цього року.

У свою чергу, Україна з травня приступає до головування у Комітеті Міністрів Ради Європи, а в 2013 році головуватиме в ОБСЄ. У 2012 році ми в тандемі з Польщею відповідатимемо за проведення чемпіонату Європи з футболу. Це вимагатиме від наших країн продемонструвати якості лідерства в європейських справах, у міжнародних організаціях і в організації загальноєвропейського спортивного мегапроекту. Втім, ці обставини вимагають і більшої координації наших спільних зусиль, у тому числі на міжпарламентському рівні.

У цьому зв’язку зупинюся не на проблематиці переговорного процесу в рамках євроінтеграції України, яка стане предметом вашого розгорнутого обговорення, враховуючи наступне головування Польщі в ЄС, а на складностях у реалізації політики «Східного партнерства» та її парламентської складової — «Євронест».

На моє глибоке переконання, становлення «Східного партнерства» явно затягнулося. Складається враження, що політику сусідства поміняли на «Східне партнерство», щоб виробити певну форму «відстійника» для держав, які географічно, ментально, історично належать до Європи. Насамперед я маю на увазі Україну. Ми погодилися з участю у «Східному партнерстві», розглядаючи його як додану вартість до наших двосторонніх контактів з Європейським Союзом і з країнами ЄС. Але «Східне партнерство» вже потребує реанімації, навіть не розпочавши свою роботу. І ми сподіваємося, віримо й розраховуємо, що під час польського головування у Європейському Союзі цей проект почне працювати. Насамперед необхідно вдосконалити самоорганізацію «Східного партнерства» на політичному рівні та вирішити питання про фінансове забезпечення цієї співпраці.

Верховна Рада зацікавлена в тому, щоб швидше запрацювала парламентська складова «Східного партнерства» — Парламентська асамблея «Євронест». На превеликий жаль, виникли питання, пов’язані з участю окремих країн-членів «Східного партнерства» саме в парламентському вимірі. Виходячи з необхідності розпочати роботу парламентської складової, ми проводили і проводимо переговори, пропонували й пропонуємо компроміси. Розуміючи налаштованість, насамперед Європейського парламенту, в плані оцінки й парламентських, і президентських виборів у Білорусі, ми запропонували посередництво України в спілкуванні між Європейським парламентом і Білоруссю, розуміючи, що ізоляція — це найпростіший шлях, який не дасть жодних результатів. Ми розраховуємо, що ця ініціатива української сторони дістане відповідну підтримку.

Користуючись нагодою, складаю щиру подяку польській стороні за те, що Україна завжди має доброзичливу підтримку в міжнародних організаціях, парламентських структурах, у тому числі, в Європейському парламенті, ПАРЄ, що забезпечує нашу спільну роботу.

Принагідно вважаю за доцільне поінформувати вас про те, що 21—23 березня у Києві відбудеться засідання Міжпарламентської асамблеї «Україна-Польща—Литва», на якому планується обговорити питання гуманітарної сфери як чинника європейської ідентичності країн, які є членами ЄС, і країн, які є «сусідами по Європі». Мені подобається цей влучний вислів Марека Сівеца в одній з публікацій. Ми звернулися до Президента Європейського парламенту із пропозицією проведення зустрічей спікерів України, Польщі й Литви з депутатами Європарламенту, з його керівництвом, щоб саме через такі форми співпраці активніше втягувати Україну в європейські справи.

Шановні колеги! Дозвольте ще раз висловити велике задоволення тим, що ми сьогодні проводимо в Україні цей форум, побажати вам плідного діалогу, вироблення рекомендацій, яких потребують наші громадяни, які сприятимуть розширенню наших двосторонніх стосунків. Сподіваюся, що ці рекомендації дозволять євроскептикам — людям, які налаштовані скептично по відношенню до України, зрозуміти, що наша країна — абсолютно європейська держава, і її участь у європейських процесах важлива. Від цього виграємо ми всі, виграє Європа. Переконаний, це зробить більш стабільним, успішним, передбачуваним наш складний час.