Під час попередньої зустрічі з начальником столичної державної інспекції з контролю за цінами Максимом Глущенком він розповів про домовленість влади з підприємцями щодо стримування споживчих цін («Ціни на продовольство потребують моніторингу» в номері від 23 грудня 2010 року)». Тепер ми вирішили довідатися, як дотримуються домовленості стосовно формування цін в аптеках столиці.
— Максиме Михайловичу, пригадується, ви говорили про підписання Меморандуму про співробітництво між Київською міською державною адміністрацією та суб’єктами господарювання у сфері реалізації лікарських засобів. Як це вплинуло на ціни медпрепаратів?
— З моменту підписання меморандуму, а це сталося 2 грудня минулого року, фахівцями нашої інспекції здійснюються моніторингові дослідження цін на лікарські засоби в аптечній мережі міста. За результатами моніторингу в січні ціни зросли на такі препарати, як но-шпа, арбідол, амізон, ессенціале форте, фестал, анальгін, барбовал, дарсил, ранітидин, ремантадин, фталазол, а також на вату та шприци — від 1,5 до 29,6 відсотка. Здебільшого завдяки торговельним надбавкам. Нагадаю, до підписання меморандуму їх рівень коливався від 4,4 до 43,9 відсотка. Після підписання деякі учасники ринку наприкінці року порушували договірний рівень торговельної надбавки в розмірі 20 відсотків. Але вже в січні рівень надбавок дещо знизився і коливався в межах від 3,7 до 20 відсотків. Це вкладається у рамки, передбачені постановою Кабінету Міністрів України, — 25 відсотків від закупівельної ціни.
— Чи вплинула на зростання цін рентабельність виробництва лікарських засобів?
— Авжеж, рентабельність виробництва є чи не найголовнішим чинником у формуванні цін. Відсутність регулювання граничного рівня рентабельності є основним чинником необґрунтованого підвищення цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Так, при формуванні цін на такі протиепілептичні лікарські засоби, як вальпроком 300 хроно (таблетки пролонгованої дії №100) була застосована рентабельність у розмірі 113,19 відсотка. А на ламотрин (100 мг №10), вдумайтеся лишень, — 256,81 відсотка. Якби не це, то ціни на ці лікарські засоби були б утричі менші. Такий рівень рентабельності робить ціну непідйомною для споживачів.
— Які ще чинники впливають на формування ціни препаратів?
— Завезення на територію України імпортних лікарських засобів проходить за цінами, що значно перевищують ціну заводу-виробника. Так, було встановлено, що наприклад, ввезення препарату для лікування лейкемії флудара (табл. по 10 мг №20, виробник Шеренг, АГ, Німеччина) однієї і тієї самої серії різними фірмами міста пройшло з різницею у ціні у розмірі 557 відсотків! Тобто, одна фірма завезла цей препарат із задекларованою ціною у розмірі 6 548,64 гривні, а інша — за 1 174,89 гривні за упаковку. Звідси й різниця у ціні в роздрібній мережі на нього.
— Лікарські засоби підлягають державному регулюванню. Раніше це було закріплено розпорядженням Київської міської державної адміністрації. Як зараз?
— На сьогодні перелік регульованих лікарських засобів значно скоротився. Регулювання здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення граничних торговельних і оптових надбавок та затвердження національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення. З-під державного регулювання виведено більшу частку зареєстрованих в Україні лікарських засобів — 5960 торгових назв. Це 67 відсотків від загальної кількості найменувань лікарських засобів, які підлягали державному регулюванню. Зараз регулюється близько 3000 найменувань.
У будь-якому випадку Держінспекція з контролю за цінами в м. Києві постійно здійснює перевірки в аптечній сфері стосовно правильності формування роздрібних і оптових цін. За 2010 рік було перевірено 72 аптечні мережі. Майже в кожному другому випадку встановлені порушення. Сума санкцій сягнула майже двох мільйонів гривень. Державний бюджет було поповнено на 340 тисяч гривень.
— Який вихід ви вбачаєте з такої критичної ситуації. Які заходи прийняті інспекцією для вирішення нагальних потреб населення Києва із забезпечення ліками за доступними цінами?
— Відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві неодноразово зверталася до відповідних державних органів, у тому числі й КМДА, з клопотанням про жорсткий контроль за формуванням цін на ліки вітчизняного виробництва шляхом встановлення граничного рівня рентабельності, а в разі їх змін — здійснювати декларування. Також доцільно було б створити довідник граничних оптово-відпускних цін на імпортні лікарські засоби. І перш за все — перелік регульованих лікарських засобів повинен бути розширений хоча б у межах попереднього національного переліку.
Записав Сергій МИКОЛАЄВ.
