Свої продукти — зі своїх полів і ферм

Область не без гордості демонструвала свої аграрні досягнення. Саме у цій галузі створюється п’ята частина валового продукту краю, тут трудиться близько чверті працюючого населення, тому перебільшити її значущість для економіки неможливо. Лише торік темпи зростання у сільгосппідприємствах становили десять відсотків, а обсяг валової продукції сільського господарства сягнув 4,2 мільярда гривень. У краї було вирощено 1,8 мільйона тонн зернових, 1,5 мільйона тонн цукрових буряків, збільшено поголів’я худоби, свиней, птиці. Нарешті в селах хочуть позбутись незасіяних полів, тому торік посівна площа зросла на 34 тисячі гектарів, а нинішнього року планують додати ще 50 тисяч.

Багато хто пов’язує ці зміни з приходом до влади нового очільника краю Василя Ядухи. Саме він вперше за багато років поставив перед всіма районами чітке завдання: взяти на облік кожен гектар землі, зробити так, щоб кожна сотка працювала на громаду. Добре знайомий із проблемами села, він знає, з чого починати, де і з кого запитувати: «Твердо переконаний, у нас є все для того, щоб підняти село, забезпечити дешевими і якісними продуктами не тільки себе, а й сусідів. Є сподівання, що в новому сезоні ми зможемо наростити виробництво цукру. Для нас не буде проблемою виростити гречку. Та й для збільшення урожаю зернових зроблено багато — істотно розширено площі посівів. І все ж, щоб все намічене справді було у нас в коморах, ми разом повинні добряче попрацювати».

Статистика відзначає, що з такими темпами вже буквально за рік-другий можна буде наздогнати показники двадцятилітньої давності, коли село перебувало на піку виробництва. Звичайно, не все нині гладко у сільській економіці. Навіть під час зустрічей у кращих господарствах прозвучало чимало проблемних питань, дати на які однозначну відповідь непросто.

Свої приємні враження від невеликого фермерського господарства «Бізон-1», що у Сахнівцях Старокостянтинівського району, Микола Присяжнюк не приховував. Його керівник Михайло Яснюк зумів підняти свій бізнес буквально на порозі батьківського дому. Маючи спеціальність зооінженера, п’ять років тому започаткував власну справу, взявши в обробіток трохи більше трьохсот гектарів. Але основну ставку зробили на вирощування худоби. Вже через два роки господарство отримало статус племрепродуктора з розведення української чорно-рябої молочної породи. Тепер тут утримується понад півтисячі голів худоби. Торік від трохи більш як двох сотень корів отримано понад тисячу тонн валового надою. В господарстві вирощено близько 80 тонн м’яса.

Попри цінові проблеми на збитки тут не скаржаться. Як і на неувагу з боку держави. Навпаки, торік отримали понад 320 тисяч гривень дотації з держбюджету за збільшення поголів’я та закуплені племінні нетелі.

— Саме на такі господарства хочемо зробити ставку в розвитку молочного та м’ясного скотарства, — зауважує начальник обласного управління агропромислового розвитку Олег Стрілецький. — Якщо в зерновому секторі вже працюють потужні компанії, і дрібні господарства навряд чи можуть скласти їм конкуренцію, то чому б останнім не заповнити нішу тваринництва. За минулий рік області вдалось збільшити виробництво м’яса та молока. Тепер повинні подумати, як обернути цю важку працю на користь селу. Ми вже підготували для уряду низку пропозицій, зокрема і тих, що стосуються запровадження ліцензування для закупівельників сировини, котрі мають докорінно змінити ситуацію на місцях. Влада не просто обіцяє, а робить реальні кроки, аби стабілізувати ціни і закріпити свого товаровиробника на ринку. Перші результати очевидні.

Рік був обнадійливий і для цукрової галузі. За активного сприяння Василя Ядухи вдалось відновити роботу двох цукрозаводів. А на наступний сезон вже нові плани — включити у переробку буряків ще дві цукроварні. Тож якщо нарощуватимуться виробничі потужності, знадобиться і сировина. Як повідомив заступник голови облдержадміністрації Володимир Галищук, посівні площі цукристих збільшаться до 58 тисяч гектарів. Якщо все вдасться, область зможе продати до 130 тисяч тонн цукру іншим регіонам. За таких запасів навряд чи комусь вдасться маніпулювати цінами на ринку.

А досвідом того, як можна підняти з колін занепадаюче цукрове виробництво і паралельно створити сучасну сільськогосподарську компанію, завжди готовий поділитись голова правління корпорації «Сварог-Вест-Груп» Андрій Гордійчук. Вісім років тому розпочавши роботу як агровідділ при Шепетівському цукрокомбінаті, вона переросла у компанію, яка господарює в двох областях — Хмельницькій та Чернівецькій. В її структурі — підприємства, що займаються рослинництвом, тваринництвом та наданням послуг з механізованого виконання сільгоспробіт. Корпорація обробляє 75 тисяч гектарів землі, де плекає зернові, кормові та технічні ефіроолійні культури. Але особлива увага — цукристим. Торік їх виростили більш як 220 тисяч тонн, тож проблем із сировиною у цукроварів не було.

Та, окрім того, на шести фермах утримується понад три з половиною тисячі голів худоби. Щодня там виробляється 45 тонн молока. Одним із перших в області господарство розпочало відродження галузі овочівництва. Для збереження урожаю збудовано сучасні овоче- та фруктосховища.

Саме за такими господарствами, де працюють комплексно, розвиваючи всі галузі, майбутнє українського села. Навчившись виробляти, тепер аграрії змушені опанувати ще й науку вигідно продавати. Від цього значною мірою залежатиме кінцевий результат їх бізнесу. Саме на цьому, підсумовуючи результати зустрічі, наголосив і Микола Присяжнюк.

— У нашого села ще є шанс завоювати не тільки вітчизняний, а й закордонні ринки. Завдання непросте, бо скрізь давно панують жорсткі закони конкуренції. І для того, щоб перемогти, потрібно пропонувати справді високоякісний товар. Але якщо не скористатись цим шансом нині, коли аграрна галузь з усіх сил старається наростити обсяги виробництва, в майбутньому це буде зробити значно складніше, — погодився і Василь Ядуха. — Всі разом маємо подбати про одне — зробити селянський труд рентабельним, продукцію конкурентоспроможною, а економіку — сильною.

Хмельницька область.