Безперечно, пенсійна піраміда, в якій на одного із сошкою припадає семеро з ложкою, рано чи пізно завалиться. Звідси випливає суворий математичний висновок: тривале збереження розподільної системи за нинішнього демографічного розкладу без підвищення пенсійного віку нереально. Цим шляхом рушив увесь світ. І ми слідом за ним. Хоча це боляче, неприємно й навіть якоюсь мірою несправедливо стосовно українців, які й так настраждалися Але демографи радять і в цих безрадісних перспективах шукати... позитив. Ми житимемо довше! У ХХІ столітті 100-річний вік стане явищем повсякденним. Чи не прикро буде нам з півжиття (в 50 років) іти на заслужений відпочинок?..
Звісно, хтось дорікне реформаторам, що в Україні до заслуженого відпочинку багато хто не доживає. Проблема не в межах пенсійного віку, переконаний директор Інституту демографії Елла Лібанова. У нас непроста ситуація з передчасною смертністю дорослого населення. Особливо серед чоловіків працездатного віку та дітей. Не будемо порівнювати Україну з розвиненими країнами. За показниками смертності до 40 років ми серед гірших навіть у компанії тих, що розвиваються.
Звичайно, на цей показник впливає і екологія, і смертність на дорогах, і участь у кримінальних розборках, а ще — куріння, алкоголізм тощо. Так ми втрачаємо нашу сильну половину. Звісно, ми повинні пропагувати здоровий спосіб життя, вдосконалювати систему охорони здоров’я, зайнятися профілактикою захворюваності, підвищувати народжуваність і взагалі... ламати стереотип мислення нації. Кожен громадянин у країні має розуміти: про свою забезпечену старість доведеться думати вже в молодості. До того ж самостійно й не озираючись на державу...
