Стимулювати тих, хто має більший трудовий стаж

— Я пропрацював дванадцять з половиною років на будівництві автомобільних доріг, шкідливому виробництві, тож згідно з чинним законодавством маю право піти на пенсію в 55 років. Тому мене дуже зачепить пенсійна реформа, якщо вона позбавить цієї пільги. Знаю, що цим дуже переймаються так само і трактористи. Якщо їм збільшать трудовий стаж до 25 років, то більшість із них не зможуть його отримати. Адже не у всіх селах нині працюють сільгосппідприємства. До речі, багато будівельних організацій, сільгоспфірм збанкрутувало. Тож треба передбачити законодавчо, як колишнім працівникам у такому разі підтверджувати свій пільговий трудовий стаж.

Як на мене, в країні потрібно насамперед здійснити реформи для стабілізації економіки. Тоді й можна буде впровадити накопичувальну систему. А нині гривня може знецінитися. І що тоді? Такою ж буде і майбутня пенсія?

Бажано стимулювати й тих, хто має більший трудовий стаж. Так, я запропонував би за кожен рік понад 25 років  трудового стажу додавати п’ять  відсотків пенсії.

— Минулого року в багатьох школах району за вислугою років на пенсію пішли чимало педагогів 48—50-річного віку. А все тому, що побоюються реформи. Бо за станом здоров’я багато вчителів після 50 літ почуваються погано. Я за те, щоб вислугу років залишити за педагогами. Однак треба дати можливість тим, хто скористається цією пільгою, хоча б на півставки працювати у школі. Бо через це, знаю, в деяких селах виникають кадрові проблеми у педколективах.

Я — за накопичувальну пенсійну систему. Людина, наприклад, відкладає гроші на свою пенсію. А якщо не доживе? І тут було б добре, якби законодавці передбачили таке: в разі смерті вкладника сума його внеску додається до пенсійного внеску сина чи доньки. Це було б справедливо.

Ігор Холодницький, 62 роки, завідувач кардіологічного відділення Чернігівської міської лікарні №2:

— Моя сестра у Франції, працюючи простим митником, заробила 3500 євро пенсії на місяць. А я як завідувач кардіологічного відділення отримую пенсії лише 1200 гривень. Це за того, що на цій відповідальній посаді труджуся 27 років і працював на 1,5 ставки. Я вважаю, що такий рівень моєї пенсії несправедливий. Несправедлива й зарплата лікаря-фахівця в моєму відділенні в 1200 гривень.

Якщо ми беремо за орієнтир пенсійні вікові стандарти на Заході, то повинні б передусім подбати і про підвищення рівня зарплат. Адже від таких смішних заробітків, які мають більшість громадян України, виникають лише стреси, серцеві напади, нервові розлади. Звідси й велика смертність населення. А якщо малозабезпечена людина з певною патологією потрапляє до лікарні, то в неї виникає елементарна проблема, як купити ліки. Адже держава фактично самоусунулася від забезпечення медпрепаратами хворих.

Якщо в Україні буде такий рівень зарплат, за які можна буде не тільки придбати продукти, розплатитися за комунальні послуги, ліки, а й відпочити десь на морі, в санаторії, то тоді особливих проблем зі збільшенням пенсійного віку не буде. А нині здійснювати пенсійну реформу без цих складових — передчасно.

Чернігівська область.