Щодня надходять новини, котрі, як мінімум, викликають дедалі нові запитання у справі з підривом пам’ятника Сталіну. У чому все-таки звинувачують людей (сидять, за різними відомостями, від 10 до 15 осіб): у тероризмі, вандалізмі чи хуліганстві? Чому, коли йдеться про хуліганство, затримані на час досудового слідства перебувають у СІЗО? Чому не відпущені під підписку про невиїзд? Чому в ситуації, де явно проглядається політика, і міліція, і прокуратура не демонструють ретельності в діях, щоб, як то мовиться, і комар носа не підточив? Навпаки, правоохоронці дають постійні приводи для пересудів.
Так, коли на деяких інтернет-порталах з’явилося повідомлення, що одного із затриманих «тризубівців», а саме — сина лідера організації, 20-річного Пилипа Тарана катують, обласній прокуратурі довелося давати публічні пояснення. «Встановлено, що Таран П. Д. поміщений до Запорізького СІЗО 26 січня цього року, — йдеться в офіційному повідомленні прокуратури. — Під час первинного огляду в медичній частині установи скарг на стан здоров’я, погіршення самопочуття не було. Тілесних ушкоджень не встановлено. Під час перевірки ув’язнений особисто заперечив будь-яке застосування до нього недозволених заходів впливу і катувань за весь час перебування у Запорізькому слідчому ізоляторі та надання ним будь-яких скарг, зазначивши, що звернувся по медичну допомогу один раз та отримав (і отримує) необхідну амбулаторну медичну допомогу. Таким чином, дані, наведені в публікаціях зі слів представниці жіночої організації Тетяни Тараненко з посиланням на адвоката Тарана Ленюк М. Д., свого об’єктивного підтвердження не знайшли».
Як мовиться, спасибі й на тому. А ще будемо сподіватися, що слідство не триватиме роками, і колись усе ж відбудеться суд. Можливо, що навіть із допуском адвокатів та журналістів. Чого нині, на етапі прийняття рішень про подовження терміну перебування під вартою, зазвичай не буває. І тоді, знову ж таки можливо, ми отримаємо дещо іншу інформацію. Але, по всьому, до того щасливого дня ще треба дожити...
