Спочатку була мрія однієї людини — ректора Кримського инженерно-педагогічного университету Февзи Якубова про власний ансамбль скрипалів. Університет тільки піднімався на ноги і мрію ректора сприймали як утопію. Але він — вірив! Перші іскорки реальності з’явилися, коли в 1999 році до університету прийшла влаштовуватися на роботу Зарема Алієва.
Тоді вузу дуже потрібні були доктори й кандидати наук, а вона — «лише» випускниця Таджицького інституту мистецтв. Професор, що проводив співбесіду, — завідувач кафедри, Джавид Куддусов, довідавшись, що її спеціалізація — скрипка, спочатку погодився виділити 0,25 ставки. Для Зареми, чий шлях у Крим пролягав з місць депортації батьків — Узбекистану, це було хоч маленькою, але зачіпкою, і вона погодилася. Співбесіда закінчилася, Зарема сіла за фортепіано й заграла просто так, для себе.
Д. Куддусов — людина унікальна. Замолоду — юнга Північного флоту, після війни служив чи не на всіх флотах, був творцем і керівником народного хору Татарстану. Почувши музику, він запропонував Заремі повну ставку педагога. Так мрія Февзи Якубова стала набувати рис реальності. Того року в Ялті відбувалася міжнародна конференція, де зібралися ректори технічних вузів мало не з усього світу. Перш ніж відкрити конференцію, Февзи Якубович вивів до гостей Зарему, і вона заграла вальс Свиридова з кінофільму «Заметіль». Це був шок: на очах у світової технічної еліти стояли сльози. Відтоді кожна наукова конференція, яку проводить університет, починається невеликим скрипковим концертом.
Але Февзи Якубов усе нагадував Заремі про ансамбль. Він не хотів розуміти, що час скрипки майже минув. У музичних школах Криму вчителі-скрипалі — практично безробітні. Талановиті учні вже давно вивчають гами в Ізраїлі, США. Але у природі не має бути порожнечі. До скрипки потягнулися діти із кримськотатарських родин. У 2003 році Зарема Ебазерівна створила ансамбль скрипалів зі студентів університету. Довго шукали назву, а зупинилися на «Сельсебіль» («Райське джерело»).
Виступали спершу у своїх звичайних костюмах. Прийшов успіх, колектив помітили меценати. Сімферополець Равіль Синяков для виконання вальсу Євгенія Доги пошив і подарував для всього ансамблю чудові білосніжні сукні. Для виконання класичного репертуару вже сам ректор знайшов гроші на строгі чорні плаття. Студентка швейного відділення університету Мевіле Емінова — як свій дипломний проект — пошила кримськотатарські костюми. Почали здобувати перемоги на різних конкурсах, виступали в кращих концертних залах України та Росії, їздили до Польщі, Чехії, Туреччини.
Ансамбль «Сельсебіль» готується до маленького, першого, ювілею. Колись Зарема Алієва раділа появі першого учня. Сьогодні їх — уже 13 на денному відділенні та вісім — на заочному. Більшість — кримські татари, хлопці й дівчата, які народилися вже в Криму. Виросли й учні Зареми Ебазерівни: Наталя Корбут, Ґуля Абдурахманова, Людмила Лящук, вони вже директорки різних музичних шкіл Криму. А в ансамблі засяяли нові зірки: Севіля Дугу, Іслям Мустафаєв, Михайло Морозкін та інші. Вони стали лауреатами різних конкурсів, але, як і раніше, належать до однієї команди: ансамблю скрипалів «Сельсебіль» Кримського інженерно-педагогічного університету.
Фото Володимира ПОЛЯКОВА.
