Минулого тижня в Києво-Могилянській академії було проведено «круглий стіл» на тему «Небезпеки нової концепції літературної освіти». Приводом до дискусії став наказ міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника від 26 січня 2011 року про затвердження Концепції літературної освіти. Річ у тім, що ця концепція має істотні розбіжності з текстом, затвердженим рішенням Колегії МОН України 20 серпня 2010 року. Через те деякі учасники «круглого столу» вважають сам документ нелегітимним, а зміни, внесені до Концепції в останній момент, — свідченням нової ідеологізації літературної освіти в Україні.
Нагадаємо, ще влітку минулого року МОН видало наказ під промовистим номером 666 — про перейменування шкільного курсу «зарубіжна література» на «світова література». Під час «круглого столу» думки розійшлися: дехто наполягав, що «через український світогляд можна пізнати концепцію світової літератури». І що поганого в тім, що українська література отримує статус світової? Опоненти заперечували: тут є підміна понять, і під псевдонімом «світова література» в шкільній програмі може з’явитися «російська література», адже міністр освіти сам сказав, що 3/4 програми світової літератури мають становити твори російських авторів.
Отже, є сумніви щодо коректності введення української літератури до світової — якщо за цим стоїть скорочення обсягу уроків української літератури. Крім того, концепція орієнтує загальноосвітню школу на «збереження духовних ідеалів слов’янства», «православно-слов’янської цивілізації» — що некоректно в країні, де серед корінних народів є не лише слов’яни і не лише православні. В концепції, вважають її опоненти, є неприпустиме ані з наукового, ані з етичного погляду протиставлення української літератури («низької», етнографічної) і російської (такої, що претендує на «особливу роль»). А спосіб репрезентації української літератури, що є в концепції, повертає до життя старі концепції нашої літератури — як «літератури для домашнього вжитку».
Учасники дискусії наполягали на тому, що перейменування навчального курсу «Зарубіжна література» на «Світова література» є неприйнятним, спекулятивним, оскільки це зроблено заради однієї літератури — російської.
Після завершення дискусії було ухвалено підсумковий документ, в якому філологи вимагають, зокрема, скасувати наказ від 26 січня ц. р., переглянути й уточнити змістову суть концепції та звільнити літературну освіту від нав’язування їй ідеології «русского мира».
Підсумковий документ «круглого столу» з такими вимогами підписали семеро докторів філологічних наук, серед них — Віра Агеєва, Ігор Лімборський, Володимир Моренець, Володимир Панченко, Сергій Пригодій.