У Радянській Слободі є просторий триповерховий будинок (на знімку), до якого перебралися жити з міста три родини. За кілька років вони так його вдосконалили, що він сьогодні по-справжньому став зразком заощадження енергоресурсів. Щомісяця на опалення, електроенергію, газ власники помешкання в 530 квадратних метрів витрачають у середньому 500 гривень. В обласному центрі стільки треба заплатити за комунальні послуги двокімнатної квартири!
— Ми всі працюємо в Центрі гуманістичних технологій «Ахалар», — каже його директор Юрій Трофименко. — Я довго збирав гроші на квартиру. У брата Сергія теж була тіснота, важкі умови для проживання. Вікторія Солоніцина мала однокімнатну квартиру. Ось ми і вирішили об’єднати наші зусилля для купівлі під Черніговом помешкання, де нам жилося б краще.
Автори ідеї наважилися п’ять з половиною років тому продати дві квартири, додати до вирученої суми заощадження, кошти від кредиту і купили за 50 тисяч доларів недооблаштований особняк у селі. Нині родини мають у ньому дві двокімнатні квартири на другому поверсі та одну чотирикімнатну на третьому. На першому поверсі є кілька спільних затишних кімнат, залів для діяльності громадської організації. У підвалі — теж чимало кімнат, де можна займатися господарськими справами, стоїть обладнання із забезпечення помешкання теплом, водою.
У квартирах — усі побутові зручності, як і в місті. Є гаряча вода, ванни, туалети.
А за рахунок чого досягається економія енергоресурсів?
Насамперед власники помешкання встановили пластикові вікна, які пропускають зовні світло-тепло, але назад його не випускають. На батареях є регулюючий клапан. За допомогою нього деякі з них, зокрема в холах, відключають від тепла у відлигу, за плюсової температури надворі.
Усі електролампочки в кімнатах було замінено на енергозберігаючі. Є й для освітлення помешкання у нічний час світлодіодні лампи. Енергію для них подає вітряк.
— Ми думали встановити такий, щоб він забезпечував повністю електроенергією будинок, — каже батько братів Трофименків, Василь Сергійович, який за фахом інженер. — Але, виявляється, для цього треба дуже великий пропелер. Збалансувати його обертання дуже важко. Тому обмежилися невеликим. Він подає струм у холи будинку.
Три року тому встановили сонячну батарею. Улітку вона нагріває воду до 60 градусів, а тому її вистачає для побутових потреб. Узимку в дні без хмар сонячна батарея прогріває 150-літровий бойлер до 20 градусів. А це вже теж певна економія для подальшого підігрівання води.
У підвалі є три котли — газовий, електричний, твердопаливний. Автоматика регулює певний рівень нагрівання приміщень. Якщо в селі в негоду «вирубає» електроосвітлення, виручає твердопаливний котел. У підвальному приміщенні складено кілька кубометрів дров, оберемок полін яких за 15—20 хвилин прогріває увесь котедж.
Фактично міські жителі оселившись у селі отримали низку переваг: простір, побутові зручності, чисте повітря на великій земельній ділянці, засадженій квітами, городиною. У Радянську Слободу регулярно ходить автобус з Чернігова, тож добиратися до офісу організації не так і важко. А семінари про потребу дбайливого ставлення до природи, економії води і тепла, а також можливості відновлюваних та енергозбережних технологій не раз проводилися на сільській базі «Ахалару». Садиба, показова з точки зору екології, енергозбереження та автономного життєзабезпечення, є наочною моделлю для наслідування в регіоні.
Чернігівська область.
Фото автора.
Сонячна батарея.
Юрій Трофименко: «Запасу дров вистачить на зиму».
Василь Трофименко: «Вітряк дає безкоштовно струм у будинок».
