Використання природних ресурсів на Херсонщині гідне пера великого Гоголя!

Філософія Остапа Бендера, з одного боку, й барона Мюнхгаузена — з другого воістину невмируща, як святісінька брехня (у першому варіанті) і кумедна байка (в другому). З парадоксальною, однак, властивістю: якщо у розхожім розумінні явищ ці дві категорії неправди (брехня і міф) можуть існувати лише паралельно, то в цьому разі вони успішно перетинаються. Мало того: вони навіть доповнюють одна одну!

У нашому розпорядженні є копії документів, які підтверджують наведене вище теоретичне обґрунтування. Тому перейдемо до цитування документа.

«Голові Цюрупинського райвиконкому (пише заявник, ні сном ні духом не відаючи, що райвиконкомів в Україні не існує майже два десятки літ! — Авт.) т. Плотникову В. Ф.

Адміністрація ПП ПБЗ «Карабай» просить розглянути і видати дозвіл на оформлення земельної ділянки 140 га в Цюрупинському ЛГЗ для проведення наукового вивчення земель та їх оздоровлення.

Директор академік Семенов А. К.»

Якби на цьому «поданні» не стояли номери й дати, його б можна було віднести... ну хоч би до жартів. Справді-бо: яке відношення має голова «райвиконкому» до державних земель? Ні-я-ко-го!

«Директор академік Семенов А. К.», очевидно, давним-давно пенсіонер (згідно з копією паспорта, йому 69 років), про такі дрібниці міг і не знати. Як і про те, що теж давно, ще у 80-х роках, спочили в бозі ЛГЗ (лісгоспзаги), на зміну їм прийшли ДЛГ (державні лісомисливські господарства).

Але ж компаньйон пенсіонера-академіка, чия копія паспорта теж долучена до документальної бази, депутат Херсонської обласної ради минулого скликання не знати таких прописних істин не міг. Не мав права не знати...

Нас же більше цікавить не це навіть. Цікавить інше: що ж то за таємнича фірма така, «ПП ПБЗ»?

Довідка серії АА № 100273 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) засвідчує, що це, виявляється, «Приватне підприємство «Піщаний біосферний заповідник «Карабай». А Карабай — це не прізвище і не ім’я, а географічна назва: урочище в Олешківських пісках.

А що таке «геологічне вивчення», добре відомо на прикладі діяльності деяких підприємств, які у вигляді піску вивезли з району мільйони й мільйони доларів США.

Це те саме, що, скажімо, ТОВ «Районна (варіант: обласна) адміністрація» чи ще щось на цей самий зразок. Чому такий висновок? Та тому, що «Біосферний заповідник» — це не просто підприємство, це — СТАТУС! При тому статус не приватної, а ДЕРЖАВНОЇ структури! А його нічтоже сумняшеся реєструють...

«Хто дав розгін, який титан?» — риторично запитував поет. З’ясувати нескладно, якщо дуже захотіти. Може, таке і станеться. Повинно статися...

Гадаємо, читачеві цікаво дізнатися про перелік послуг, які збирається надавати ПП ПБЗ «Карабай». Міцно тримайтеся за стілець!

Отже, види діяльності «Карабая» (за прийнятим в Україні класифікатором):

«Надання послуг у лісовому господарстві;

одержання продукції лісового господарства...»

Тут можна поставити знак питання: що ж то за послуги і що то за продукція? Може, йдеться про проводирів на грибне полювання, про збирання шишок, про організацію навчання стрибків через вогнище на Івана Купала?..

Не менш цікавий і такий вид діяльності «Карабая»: «Оптова торгівля квітами та іншими рослинами».

Тут сміливо можна ставити знак оклику, оскільки торгівля квітами, зібраними в Олешківських лісах, — це абсолютний ексклюзив! Наші новоявлені підприємці, скоріш за все, мають намір розгорнути торгівлю квітами папороті. Інших квітів у нас просто нема, а папороть на Дальньому Карабаї зустрічається.

Маючи на увазі, що, за народними віруваннями, папороть цвіте тільки в ніч на Івана Купала (наука цього факту поки що не довела — мабуть, ПП ПБЗ доводитиме), квіти дешевими бути не обіцяють. Але ж треба мати на увазі, що той щасливець, якому поталанить купити таку квітку, буде вічно щасливий і володітиме надзвичайними силами. У всіх випадках життя. Так що перспективи є.

Щодо «інших рослин», то тут — суцільний туман. Що мають на увазі засновники ПП ПБЗ, хіба що одному Всевишньому й відомо.

Але торгівля квітами та іншими рослинами — це лише «гарнір», а «котлета» схована в такому пункті: «Інші види оптової торгівлі». Автори грандіозного замислу не уточнюють «інших видів», а ми, не дуже обізнані в широкомасштабному бізнесі, можемо припустити крамольну думку, що йдеться не про що інше, як про оптову торгівлю... так-так, апетитним для місцевого бізнесу олешківським піском.

Підходить під «інші види»? Стопудово підходить! Тим більше, що ми вже мали приклад, коли заступник міського голови давав (давала) дозвіл на торгівлю піском ешелонами.

А щоб пункт № 4 утвердився «по-дорослому», його підперли пунктом № 5: «Роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших групувань». Іншими словами: все, що не заборонено, — дозволено!

Нарешті, «директор й одночасно академік» не уточнив, яким же робом вестиметься оте «наукове вивчення земель та їх оздоровлення», а лише задекларував наміри у зверненні до голови «райвиконкому». Можемо висловити ще одне крамольне припущення: вся «наука» і «оздоровлення» (до речі, оздоровлення від чого?) будуть зведені до банально простої речі: так званого геологічного вивчення родовища піску на 140 гектарах. І все. А що таке «геологічне вивчення», добре відомо на прикладі діяльності деяких підприємств, які у вигляді піску вивезли з району мільйони й мільйони доларів США.

Дамо «добро» іще одному «ізучателю» й «оздоровителю»?

Херсонська область.