Пристрасті на солдатській кухні вирують давно. І не з приводу меню або інгредієнтів каші. Йдеться про перепланування всього харчоблоку. Смаженим запахло одразу після новорічного застілля.

Нагадаємо, 4 січня директор державного підприємства МО «Білоцерківський військторг» Людмила Рябич заявила про загрозу припинення гарячого харчування майже 11 тисяч військовослужбовців у 70 військових частинах через заборгованість Міністерства оборони як замовника послуг за останні три місяці 2010 року. Сума боргу на 31 грудня сягала 30 млн. грн.

Незабаром після цього з’явилася заява міністра оборони України Михайла Єжеля про повернення наших Збройних Сил до колишньої системи організації харчування військовослужбовців.

Головне, щоб боєць був ситий

Звісно, як кожне ноу-хау, ця система харчування мала свої недоліки. У пресі періодично з’являлася інформація про неякісну їжу, випадки отруєння військовослужбовців, законодавчу неврегульованість низки питань, а також про заборгованість Міністерства оборони перед підприємствами. Але питання стосовно доцільності аутсорсингу жодного разу не порушувалося. У переважній більшості військовослужбовці були задоволені якістю їжі та обслуговуванням, що надавалося приватними фірмами. А самі підприємці намагалися працювати так, щоб не мати зайвого приводу для критики.

Ще в листопаді минулого року в інтерв’ю «Голосу України» на питання про можливість поновлення солдатських нарядів по кухні міністр оборони України Михайло Єжель відповів: «Приватні підприємства, які забезпечують військо харчуванням, одержали це право через тендери. На жаль, мають місце поодинокі випадки непрофесіонального ставлення до своєї роботи, від чого страждають солдати. Нехай у цьому розбираються слідчі органи. Але загалом ця система працює нормально. Навіть під час масштабних навчань зривів у харчуванні не було. Звичайно, не проблема повернути солдатів на кухню. Але навіщо, коли нарешті військовослужбовці звільнені від невластивих їм функцій, які відволікали їх від виконання прямих обов’язків». («Голос України» №215 (4965), 18 листопада 2010 р.).

Однак у новому році керівник військового відомства змінює свою точку зору. Наприкінці січня він заявляє (і ця офіційна позиція відображена в прес-релізах департаменту преси МО):

— Військова структура не повинна залежати в питаннях харчування від комерційних фірм. Деякі керівники вважали, що організація харчування — це невластива функція військовослужбовців, хоча я вважаю, що вона — одна з головних: після навчань нагодувати бійця гарячою кашею. Солдати повинні вміти готувати кашу в польових умовах. Армія — це структура, яка не прив’язана до казана, навпаки, казан завжди йде за армією. На мою думку, потрібно повернути військовослужбовців, які займатимуться цими питаннями, офіцерів продовольчих служб, інструкторів, коків... Я маю намір добиватися повернення до старої системи забезпечення армії харчуванням, надійної й випробуваної і в мирний, і у воєнний час.

Яка схема працюватиме?

Свою думку з цього приводу висловив і екс-начальник продовольчої служби Військово-Морських Сил України полковник запасу Володимир Тисельський:

— Організація харчування — це дуже складний і відповідальний процес, у який залучено певні людські ресурси. Насамперед це стосується ресурсу керівного складу. Сьогодні в Збройних Силах України залишилося приблизно 10—15 фахівців високого рівня, які багато років серйозно займалися цією проблемою. По-друге, це виробничий ресурс. Потрібні люди, які працюватимуть на кухні, закуповуватимуть, транспортуватимуть і зберігатимуть продовольство, тощо. Для цього потрібно вводити нові штати. А це на тлі загального скорочення Збройних Сил має досить сумнівний вигляд. За моїми підрахунками, тільки у ВМС необхідно буде запровадити близько 850 посад. По-третє, продовольство, що завозиться, необхідно десь зберігати. Ті бази зберігання, які сьогодні існують, потребують капітального ремонту на тисячі гривень. Ремонту (в більшості випадків заміни) потребують спеціалізовані машини-фургони та рефрижератори.

Іншими словами, інфраструктуру, що забезпечує роботу старої моделі харчування армії власними силами, сьогодні фактично зруйновано. В армії вже немає підсобних господарств, продскладів та й своїх кухарів.

Тож яку схему харчування пропонує військове відомство сьогодні (за що відповідатимуть на кухні цивільні, а за що військові), до кінця незрозуміло. За словами самого міністра, питання вивчається, і перехід відбудеться протягом року.

— Існуюча система постачання солдатам продовольства в ідеалі є непогана, однак із неї зробили просто своєрідний бізнес-проект. На сьогодні ми повинні говорити про бойову готовність наших військових сил, про технічне й бойове оснащення нашої армії, а не про проблеми, пов’язані з харчуванням солдатів. Це питання взагалі не має стояти на порядку денному, — коментує ситуацію екс-начальник Головного продовольчого управління тилу Міноборони України Іван Сікунда.

За його словами, армія взагалі не повинна думати про продовольство й вирішувати завдання, пов’язані з побутом.

Несмачна страва із книги скарг

Ну, а поки що скандал із уже (на даний момент) екс-годувальником армії — ТОВ «Івала» — досяг апогею. Йому відмовлено в почесній місії відповідати за ситі шлунки захисників Батьківщини (про це «Голос України» повідомляв у номері за 9 лютого 2010 р.). Уже представлені нові кухарі на солдатській кухні, замість старих — «Провідна продовольча компанія-ЗС» і «Оптукрпром-ВР».

ДП МО «Білоцерківський військторг» теж виявилося за бортом солдатського казана, хоча і є структурою військового відомства. Незважаючи на борги й неможливість розрахуватися з постачальниками, підприємство за рахунок власних ресурсів продовжувало безперебійно годувати військових. І за словами в. о. директора Сергія Германчука, готове було робити це й далі.

Ну, а поки що Генеральна прокуратура України внесла припис міністрові оборони Михайлу Єжелю з вимогою вжити невідкладних заходів з усунення порушень вимог законодавства стосовно забезпечення безперебійного харчування військовослужбовців.

Ситуація із харчуванням солдатів на Київщині дивує керівництво навчального центру сухопутних військ на Чернігівщині. Там кажуть: «З таким ніколи не стикалися».

— Військовослужбовці нагодовані, одягнені й у жодному разі не бувають голодними або чогось не доїдають, — зазначає начальник навчального центру сухопутних військ «Десна» Ігор Лахута.

У «Десні» демонструють чим багаті — запаси рису, борошна, м’яса і молока. Директор компанії-постачальника на борги Міноборони не нарікає. Каже: «Розраховуються хоч і з затримками, але регулярно».

— Наприкінці минулого року, коли в держбюджеті не було коштів, то два місяці з нами не розраховувалися, а наприкінці року розрахувалися, — пояснює директор ТОВ «Укрпродакорд» Олександр Савченко.

P. S. Головне, в цьому скандалі не постраждали солдати — всі ситі. Однак, на кін було поставлено їхнє харчування і здоров’я. Щоб уникнути подібних позаштатних кипінь на солдатській кухні, можливо, варто дуже чітко виписати всі правила гри учасників процесу приготування смачної та здорової їжі, як це пропонував віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко, і неухильно дотримуватися цих правил.