Система оздоровлення дітей за роки незалежності суттєво не змінилася. Її реформування було косметичним. Натомість з’явилася тенденція до погіршення стану здоров’я молоді під впливом негативних соціальних факторів. З огляду на це збереження здоров’я підростаючого покоління має бути найважливішим напрямом державної політики. Проте декларативні гасла суттєво відрізняються від реального стану речей, наголошували учасники парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей.
Чинне законодавство передбачає обов’язкове оздоровлення 50 відсотків дітей шкільного віку, 100 відсотків дітей-сиріт і 70 — дітей із малозабезпечених сімей. Проте ці зобов’язання залишаються лише декларативними. І причин тому багато. Але найголовніша — нестача коштів. Недосконалою також є й практика проведення конкурсних торгів. Їх переможці здебільшого визначаються за найнижчою вартістю одного дня оздоровлення. Отож перемагають зазвичай заклади, які не відповідають сучасним вимогам і не можуть забезпечити дитині якісний відпочинок.
До того ж кількість оздоровчих закладів постійно скорочується. Починаючи з 1995 року вона зменшилася на 23 відсотки. У 2000—2004 роках мережа скоротилася на 11 закладів, а в 2005—2009-му — майже на 100.
А оскільки ця негативна тенденція не подолана, то й визначена державою стратегія у цій галузі ще не зовсім досконала, вважає голова Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та політики Павло Костенко (на знімку).
На думку ж народного депутата Євгена Суслова, оздоровча кампанія 2011 року може взагалі опинитися під загрозою зриву. До такого висновку його спонукало, зокрема, те, що й досі не ухвалено програму оздоровлення дітей на 2011 рік. А в держбюджеті на ці цілі закладено на 20 мільйонів гривень менше. Відповідна тенденція зберігається й у місцевих кошиках. «У середньому в обласних і місцевих радах на оздоровлення дітей закладено десь на 20 відсотків менше, ніж торік», — сказав він.
Щоправда, надія вирішити питання з бюджетними коштами все ж таки є. Принаймні, за словами Миколи Томенка, існує попередня домовленість з Кабінетом Міністрів, що «за результатами першого кварталу ми повернемося до бюджету і, можливо, переконаємо урядовців, що оздоровча й спортивна складові надзвичайно важливі». «Бо реалії бюджету, в якому ми нині живемо, не дуже оптимістичні. Звідси такий висновок: спробувати активніше переконувати роботодавців думати про дітей своїх робітників. Бо складається враження, що роботодавці думають про прибуток, а держава повинна думати про оздоровлення всіх дітей незалежно від того, де батьки працюють. Я вважаю, що це несправедливо, мусить бути спільна відповідальність центральної, місцевої влади і роботодавців», — наголосив М. Томенко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.