У приватному сільгосппідприємстві «Рать» Луцького району стало традицією завершувати рік своєрідними зимовими обжинками. Вражає і щедрість, з якою тут обдаровують кращих трудівників.
«Ми» перемагає «я»
Перше, що побачили, прибувши в Ратнів, — це шеренга новеньких автомобілів. На заметеній снігом площі вони мали вигляд іграшок на новорічній ялинці: яскраві, веселі. Через якусь годину-півтори автомобілі знайдуть своїх господарів. А поки що в селі тільки й мови: кому ж дістануться такі дорогі нагороди. Бо до моменту їх вручення все тримається в таємниці. Цього разу таких щасливців буде аж шестеро.
У переповненому залі святкове піднесення. Директор сільгосппідприємства «Рать» Віктор Шумський підбиває підсумки зробленого за рік. Традиційно робить це ніби заховавшись у тінь. Спалахи фотоапаратів, пильне око телекамери не для нього: більше звик робити діло, аніж позувати для ЗМІ. Як помітив присутній на врочистостях настоятель храму Святої Параскеви отець Онуфрій, жодного разу з уст Віктора Анатолійовича не почув сьогодні слова «я», а все «ми», «ви», «вас». У цьому, вважає священнослужитель, повага керівника до людей, з якими працює. Ще на один момент звернула увагу інший промовець — ратнівський сільський голова Галина Яковець:
— Приходячи на роботу, часто бачу в приймальні директора по кілька десятків людей. Та хоча б який був зайнятий Віктор Анатолійович, з усіма зустрінеться, всіх вислухає, всім допоможе. На нього просто моляться наші пенсіонери. Вони звикли, що борошно і цукор, які належать їм за паї, привезуть просто в хату та ще й спитають, куди поставити. Дехто не знає, що у нього пшениця вже дозріла на городі, а йому телефонують і кажуть: «Приходьте на таку-то годину, буде комбайн молотити». Ми всі звикаємо до такого життя. За цим всім стоїть турбота про людину.
Ешелон молока від Віри Колупанової
Усі заплановані промовці, а серед них давній друг ратнівського господарства — головний редактор газети «Волинь-нова» Степан Сачук, голови Луцької районної ради і райдержадміністрації Ігор Волошенюк та Володимир Демчук, начальник головного управління агропромислового розвитку Юрій Горбенко вже сказали добрі слова про досягнення підприємства «Рать», його працьовитих людей і талановитого директора Віктора Шумського. Настає найбільш очікуваний момент вручення нагород.
Після цієї приємної церемонії і в так невеликому приміщенні стало ще тісніше: стільки пилососів, кухонних комбайнів, мікрохвильовок та іншої дорогої техніки, посуду було подаровано. А найголовніші призи — автомобілі — дісталися телятниці Надії Лось, працівнику комбікормового цеху Олександру Бойку, дояркам Вірі Колупановій та Людмилі Головійчук, оператору КЗС та млина Ростиславу Стасюку, оператору холодильних та доїльних установок Олександру Москвичу. Всі вони шановані у «Раті» люди. Доярка Віра Колупанова, наприклад, працює на фермі з 1983 року, доглядає п’ятдесят корів і у весняно-літній період за добу надоює по тонні молока. А за всі роки через руки трудівниці пройшло його більше ешелона.
Коли цифри звіту, як ноти мажорної пісні
Звідки така небачена для нашого часу щедрість? Адже окрім зимових передноворічних були ще й літні обжинки, на яких цінні призи отримали кращі механізатори, які відзначилися на збиранні врожаю зернових, подарунки також
вручалися жінкам — на свято 8 Березня, а ветеранам — на День Перемоги, не забули й про дітей-сиріт... На все це витрачено понад півмільйона гривень.
Так достойно заохочувати своїх працівників керівництво «Раті» може завдяки міцному фінансовому стану господарства. Адже щоб тратити гроші, їх насамперед потрібно заробити. Про здобутки СГПП «Рать» свідчать цифри підсумкового звіту. Торік від кожної фуражної корови тут надоїли по 7269 кілограмів молока, що на 542 більше, як у 2009-му. Вражають і показники його валового виробництва — 4471 тонна, зростання до попереднього року — 334 тонни. Ефективно працює і відгодівельна галузь. Вироблено 388 тонн м’яса, зокрема 132 — свинини. Рекорди врожайності побили у 2010-му буряківничі ланки: з гектара зібрано по 821 центнеру кормових буряків і по 720 центнерів цукрових, на завод відправлено 15 845 тонн цукросировини. Зростання до 2009 року тут становить понад 40 відсотків. З гектара намолочено по 50,6 центнера зернових, а їх валовий збір становить 6420 тонн. Господарство зберегло й овочівництво. Великих прибутків воно не приносить, однак дає змогу забезпечити роботою ще кількох осіб, а місцевих кухарів — власною городиною.
Для когось наведені показники — лише суха статистика, але спеціалістам вона багато про що говорить. Зауважу, деякі поліські райони з їх райдержадміністраціями, районними радами, величезною армією чиновників не виробляють стільки продукції, як «Рать», яке маючи лише три з половиною тисячі гектарів угідь, може забезпечити молоком, м’ясом, хлібом, цукром кожен із цих районів. Недарма начальник обласного головного управління агропромислового розвитку Юрій Горбенко у своєму виступі назвав СГПП «Рать» одним із кращих класичних сільгосппідприємств країни. Бо тут на високому рівні ведуть як галузь рослинництво, так і тваринництво, виробляючи екологічно чисту продукцію.
Побільше б країні таких господарств, як «Рать», і таких керівників, як Віктор Шумський. Жили б ми тоді не гірше за наших сусідів поляків, а може, й так, як і трохи більш віддалені від нас німці.
Фото автора.
