В управлінні праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації людно: місцеві жителі звертаються сюди по довідку про те, які суми чорнобильських виплат їм виплачено згідно зі статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тільки 1 лютого в управління по такі довідки звернулося близько ста осіб.
— З чим пов’язаний такий ажіотаж на довідки? — цікавлюсь у виконувача обов’язків начальника управління Миколи Богданця.
— Ці довідки додаються до позовних заяв у суд, — розповідає Микола Іванович. — Справа в тому, що закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.02 1991 р. № 796-XІІІ передбачає щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі 40 відсотків від мінімальної заробітної плати (до 1 січня 2011 року вона становила 922 гривні, 1 січня цього року — 941).
— Тим часом постановою Кабінету Міністрів № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (підпункт «д» пункту 1) така щомісячна грошова допомога передбачена у розмірі 210 тис. крб., а згідно з указом Президента «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 року — 2 грн. 10 коп. Ця постанова введена в дію з 1 серпня 1996 року і не втратила чинності, — продовжує в. о. начальника управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської РДА Микола Богданець.
Отож склалася колізія: закон передбачає солідніші розміри виплат, ніж згадана постанова Кабміну. Цю мізерну суму — 2 гривні 10 копійок — у народі з гіркотою називають «гробовими», бо за неї нічого, крім хіба що сірників, не купиш.
Зрозуміло, що мешканці Рокитнівського району, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, через подання судових позовів хочуть домогтися реалізації гарантованих їм законом виплат. Адже, як засвідчила практика, вони лише задекларовані та обіцяні, але не підкріплені фінансово. Тож управління праці і соціального захисту населення не тільки Рокитнівського, а й усіх постраждалих від аварії на ЧАЕС районах Рівненщини, які визначені розпорядниками коштів за бюджетними програмами щодо соціального захисту потерпілого від аварії на ЧАЕС населення, тепер виступають у ролі «боксерських груш», на які сиплеться невдоволення людей.
До речі, тільки у Рокитнівському районі протягом січня цього року суд прийняв близько ста п’ятдесяти позовів щодо передбачених законом виплат. Але судячи з того, як активно місцеві мешканці звертаються по довідки в управління праці та соціального захисту населення, кількість позовів зростатиме. Практично звернення до суду набувають масового характеру. А оскільки коштів на відшкодування таких виплат в бюджеті не передбачено, то це створює соціальну напругу серед населення.
У місцевих судах «чорнобильських» районів Рівненщини чимало й інших позовів, викликаних невідповідністю розмірів виплат, визначених законами про соціальний захист окремих категорій громадян, до розмірів, затверджених постановами Кабінету Міністрів. У виграші від таких позовів хіба що юристи, які готують позовні документи для громадян — звичайно ж, не безкоштовно.
Рівненська область.
