Результат спрогнозувати не може ніхто

— Насамперед хочу повідомити невтаємничених, що комітет — це дорадчий орган при Президентові України, діяльність якого регламентується положенням, затвердженим указом Президента України від 4 жовтня 2010 року № 932/2010, з урахуванням змін до нього, внесених на підставі указу Президента України від 17 січня 2011 року № 48/2011 та низкою інших нормативних актів. У цих документах процедура визначення лауреатів — від подання документів і до вручення нагород — виписана по пунктах. Говорю це для всіх зацікавлених, у тому числі для деяких колег-журналістів. Дивує нетерплячка, що інколи межує з провокуванням, з якою декотрі представники ЗМІ намагаються виловити у членів комітету ледве чи не кінцевий результат, який через процедуру таємного голосування у двох завершальних турах спрогнозувати не може ніхто. Змушує замислитись і надто загострена цікавість до грошового вираження премії, оскільки зроджує запитання: чи маємо справу з лицарями пера, позаяк художній рівень творів їх не цікавить. Можливо, дещо розчарую і любителів сенсацій: проводиться методична конструктивна робота без якихось «смажених» подій. Хоча й не скажу, що все просувається гладко та однозначно — змагальний градус інколи зашкалює: як-не-як, маємо справу з творчою сферою, де емоцій і амбіцій не позичати. Та й на кону стоїть найпрестижніша з вітчизняних мистецьких нагород.

— Ми вже повідомляли, що наразі передбачено присудження п’яти національних премій, тоді як у різні роки їх кількість було збільшено від трьох до десяти, а це, як з’ясувалось, певною мірою негативно вплинуло на якісний показник творів і знизило значущість самої премії. Отже, сподіваємось унеможливити суто формальний розподіл преміального фонду, а головним аргументом на користь того чи того твору, як це і має бути в ідеалі, визначити лише високий художній та мистецький рівень.

Підвищено статус премії: відтепер це не лише престижна творча відзнака в галузі літератури, мистецтва, публіцистики, а й державна нагорода України. А відтак процедура висунення на здобуття і присудження премії передбачена у новому положенні саме з урахуванням вимог чинного законодавства про державні нагороди України.

— Як і раніше, висунення творів здійснюється установами, підпорядкованими Міністерству культури України та Держкомтелерадіо. Правами подання наділені також Товариство «Просвіта», Український фонд культури, Національна академія мистецтв України, Національна академія наук України. А от від обласних осередків творчих спілок — через центральні спілки, яких на сьогодні в Україні налічується 22. Таким чином, положення дещо звужує коло установ, які можуть пропонувати своїх висуванців, у той же час зміцнюючи права творчих спілок та зменшуючи права «випадкових» організацій для лобіювання тих чи інших суперечливих проектів.

— Ми вже пройшли кола попередніх відборів і нині 25 членів комітету, а це — авторитетні постаті з різних напрямів культури, що працюють, до речі, безплатно, переглядають та обговорюють твори 12 номінантів, допущених до участі в третьому, підсумковому турі (список друкувався в офіційних виданнях). Заключне засідання заплановано на середину лютого, і саме тоді шляхом таємного голосування буде визначено кандидатури на здобуття Шевченківської премії 2011 року, які, за процедурою, комітет надасть для розгляду та затвердження Президентові України.

До речі, про гроші. Лауреатам Національної премії виплачується грошова частина премії в розмірі, який визначається щороку Президентом України за пропозицією комітету в межах, передбачених державним бюджетом коштів. У нинішньому бюджеті, як і минулого року, на виплату премії закладено загальну суму в 1 млн. 300 тис. гривень. Відтак, якщо торік на кожного з десяти переможців припало по 130 тис. грн., то нині, оскільки премій п’ять, кожному з достойників варто очікувати удвічі більше. Тому не хвилюйтесь — усе за законом. Уточню лише, що у разі відзначення колективу авторів твору чи колективу виконавців диплом та почесний знак видаються кожному лауреату, а грошова частина премії ділиться між ними порівну.

Наостанок хочу подякувати всім, хто сприяв і сприяє роботі комітету, зокрема, владі та мистецькій еліті — за коректне ставлення до діяльності комітету. Засвідчую: щодо нас, принаймні до цього часу, не вчинялось якихось спроб адміністративного впливу у визначенні переможців творчих змагань. Отже, слово за комітетом — об’єктивно визначити найдостойніших володарів нагороди, освяченої іменем Великого Кобзаря.